Невдоволення комісійними і соціальний протест спонукали багатьох американців на закриття рахунків у великих банках.

У минулу суботу в США пройшов "день банківського переказу", пише газета "Ведомости".

Спочатку це була ініціатива власниці лос-анджелеської арт-галереї Крістен Крістіан. Після того як Bank of America повідомив про плани брати з власників дебетових карт $5 щомісяця, Крістіан почала кампанію на Facebook - вона закликає переводити гроші в кредитні спілки.

"Я почала [цю кампанію], тому що відчуваю те саме, що й багато хто з вас. Я втомилася від підвищення комісійних, від того, що не можу скористатися грошима, коли вони мені потрібні", - зазначає Крістіан.

Тема, відкрита Крістіан, привернула увагу майже 60 тис. осіб. Її підхопили регіональні банки та кредитні спілки, які почали через Twitter рекламувати себе як альтернативу великим банкам.

У результаті BofA відмовився від своєї ідеї, пояснивши рішення "реакцією клієнтів і зміненим ринком".

Wells Fargo також відмовився від пілотної програми в п'яти штатах, де він почав брати $3 на місяць за обслуговування дебетових карт. JPMorgan Chase і Citigroup вирішили таку комісію не вводити.

За жовтень в кредитних спілках відкрили рахунки 650 тис. американців в порівнянні з 600 тис. нових клієнтів за весь 2010 рік (дані Національної асоціації кредитних спілок, CUNA). За останній місяць нові ощадні рахунки кредитних спілок поповнилися на $4,5 млрд.

Водночас, банкірів подібний відтік клієнтів не дуже турбує - вони не приносять прибутку банкам, оскільки гроші на рахунках невеликі.

Обслуговування одного поточного рахунку обходиться великому банку в $350-450 щорічно в порівнянні з $175-250 для менших банків (оцінка Moebs Services).

Наприкінці червня на рахунках кредитних спілок було 8% застрахованих в США депозитів порівняно з 70% в банках з активами від $10 млрд. Але число клієнтів у кредитних спілок значне - 91 млн, або майже третина населення США.

Банкіри у відповідь скаржаться, що кредитні спілки давно переросли той статус, який їм присвоєний, - кредитора, котрий допомагає позичальникам, для яких інші можливості закриті, - і тому вони повинні платити податки, як і комерційні банки.