Росія допоможе МВФ грошима заради підтримки охопленої борговою кризою єврозони, не вимагаючи поступок ЄС в суперечці про енергетику, але очікуючи визнання політичної ваги Москви в міжнародних фінансових організаціях.

Про це сказав прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, передає Reuters.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив раніше в цей же день, що країни групи БРІКС, як і обіцяли на недавньому саміті "двадцятки", "готові брати участь у загальних зусиллях" для допомоги країнам зони євро.

Коментар прозвучав незадовго до зустрічі в Кремлі президента Дмитра Медведєва і директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард.

"У нас таких проблем як у єврозоні немає, у нас немає позамежного держборгу", - сказав він на брифінгу після саміту глав урядів країн Шанхайської організації співпраці в Петербурзі.

"У Росії держборг 10 відсотків, з них тільки три відсотки - зовнішні запозичення, тобто фактично він нульовий. У цьому сенсі ми можемо говорити про здоровий характер наших фінансів і відчувати себе впевненими".

З часів дефолту за власними суверенними облігаціями в 1998 році Росія розплатилася з кредитами МВФ і зібрала в резервах 500 мільярдів доларів.

Міністри фінансів країн єврозони шукають способи поповнити Європейському

фонду фінансової стабільності, в якому сьогодні 440 мільярдів євро. Кремль говорив у жовтні, що Росія може інвестувати в цей фонд не більше 10 мільярдів доларів.

Путін підтвердив намір Москви взяти участь у порятунку європейських боржників через фінансування МВФ.

"Ми, звичайно, розраховуємо, що якщо такі країни як Росія, Китай будуть активно брати участь у загальносвітових зусилля з поліпшення, то це буде відбиватися і на нашому статусі в таких організаціях як МВФ та інших структурах подібного роду", - сказав прем'єр.

На питання, чи чекає Росія від європейців зустрічних кроків у вигляді "більшої зговірливості в енергетиці", Путін відповів негативно:

"Ми зацікавлені в тому, щоб в єврозоні не було проблем, щоб вони були мінімізовані. Але, зрозуміло, ми не будемо пов'язувати це ні з енергетикою, ні з чим-небудь іншим".

У жовтні Путін пов'язав рейди антимонопольних інспекторів "Газпрому" в європейських офісах і "дочках" "Газпрому" з тривалим спором Москви з ЄС з приводу "третього енергопакету".

ЄС має намір втілити в життя нові правила регулювання енергоринку, відповідно до яких "Газпрому" доведеться втратити контроль над своїми зарубіжними трубопроводами.

Тим часом "Газпром" давно домагається доступу до європейських розподільних мереж, що дозволило б продавати газ набагато дорожче.

Глава Міненерго Сергій Шматко сказав в жовтні, що переговори з ЄС про "третій енергопакет" зайшли в глухий кут.

Директор-розпорядник МВФ виступила з лекцією перед московськими студентами, закликавши країни зони євро подвоїти зусилля для подолання кризи суверенних запозичень і попередила, що над світовою економікою нависла загроза уповільнення.

"Прогноз явно погіршується", - сказала Лагард.