Кабмін запропонував Верховній Раді встановити рівень надходжень до держбюджету наступного року від приватизації у 10 мільярдів гривень.

Незалежні економісти вважають, що це, так само, як і урядові плани приватизації до 2015 року, розглядається теперішнім урядом не як засіб реформування економіки, а як спосіб латання бюджетних дірок, передає Deutsche Welle.

Проректор Європейського університету Андрій Новак в інтерв'ю DW зазначив, що і за всі попередні роки приватизація не стала двигуном для економіки, як це відбулося в більшості країн Центральної та Східної Європи.

"Більшість приватизованих підприємств демонструє зростання виробництва чи кількості працівників, а їхня зарплатня росте неадекватно тим зобов'язанням, які брали на себе нові власники", – сказав економіст.

Українська приватизація не стала елементом економічних реформ та зародження ефективних власників через те, що "тотальна більшість приватизаційних процесів відбувалася поза конкуренцією, а умови приватизаційних конкурсів виписувалися під конкретного, наперед узгодженого владною верхівкою учасника".

Оскільки українська економіка залишається в стані перманентної кризи, розпродувати залишки державної власності, а надто стратегічних підприємств – нераціонально, вважає Новак.

На його думку, ціни на ці об'єкти в таких умовах будуть мінімальними ще й з огляду на те, що внаслідок економічної кризи 20078-2009 років обвалилися ціни на нерухомість, землю та виробничі об'єкти.

"В умовах тотальної корупції у теперішній владній системі немає жодних підстав очікувати, що продаж об'єктів буде успішним", – вважає економіст.

Він також нагадав, що в більшості центральноєвропейських країн їхні підприємства купувалися компаніями з розвинених країн, які устатковували їх новими технологіями та збільшували конкурентоздатність економік цілих держав.

Натомість в Україні "привілеї під час приватизації отримує той, хто наближений до центральної влади".

Ще песимістичніше оцінює наслідки приватизації київський політолог Віктор Небоженко.

В інтерв'ю DW він не виключив, що провладний український бізнес вже вичерпав можливості купівлі великих підприємств і тепер "творяться внутріполітичні та юридичні умови для переходу українського державного майна до рук російського бізнесу".

Російські підприємці готуються до скупівлі українських промислових об'єктів не з власної волі, впевнений політолог.

За його словами, до цього їх спонукає Кремль, який хоче запобігти перспективам втрати симпатій українського істеблішменту та громадської думки та їхньої переорієнтації на європейський напрямок.

"Перший етап цього плану – створення правничої та законодавчої можливості з ліквідації всієї державної власності через приватизацію ", – вважає Небоженко.

За його підрахунками, нині вже приватизовано 60% найбільш рентабельних промислових підприємств.

Решта 40% промисловості потребує серйозних інвестицій та бюджетної підтримки, додає Небоженко.

На завершення "доби Газпрому" Росія має вільні кошти, які не були використані на потреби російської промисловості, вважає експерт.

Він нагадав, що спроби Москви використати ці кошти для купівлі європейських підприємств наразилися на спротив з боку країн а урядів ЄС.

"Тому, єдине, на що сьогодні можуть бути використані шалені газпромівські кошти, це на скупівлю промисловості Украйни, Казахстану і Білорусі", – упевнений Небоженко.