Висновком спеціалістів МВФ стало те, що Україна виконала лише формальні умови та не провела вагомих структурних реформ.

Про це "Економічній правді" заявив аналітик ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець.

"МВФ підвів підсумки першої програми stand-by, що діяла з 2008 по 2010 роки, основні висновки дуже важливі в контексті теперішніх переговорів з МВФ", - сказав експерт.

За його словами, основним висновком МВФ щодо ефективності першої програми stand-by стало те, що Україна виконала лише формальні умови, проте не провела вагомих структурних реформ, що могли б зробити ситуацію краще у стратегічному плані.

"Енергетична сфера залишається нереформованою та вкрай неефективною, що не дає розвиватися й більшості галузям промисловості. У той самий час фінансова система також продовжує перебувати під ручним керівництвом НБУ. МВФ наголошує, що тоді, у 2008 році на вимогу Фонду було досягнуто взаєморозуміння між урядом та НБУ задля стабілізації ситуації в економіці, проте результати співпраці були мінімальними", - зазначив Іванець.

Також аналітик підкреслив, що представники МВФ вже не довіряють статистиці, яку їм передає українська влада, і перевіряють більшість цифр.

"Навчені попереднім досвідом представники МВФ не поспішають поновлювати співпрацю з Україною, поки не побачать реальних прогрес не лише на папері та на словах, а й в економіці. А з цим поки що значні проблеми – імпорт енергоресурсів зростає, при цьому структура економіки залишається незбалансованою, що призводить до того, що навіть при сприятливій кон’юнктурі для наших підприємств, багатіє лише незначна частка населення, а решта залишаються досить бідними. Це призводить до необхідності неймовірних субсидій з боку держави на ключові товари, зокрема й на газ. А субсидії призводять до ще більших дисбалансів в економіці та неефективного використання ресурсів", - наголосив експерт.

Крім того він відзначив, що для відновлення співпраці з МВФ, Україні треба нарешті відійти від "косметичних" реформ, та зробити серйозні структурні зміни в економіці, що неможливо без лібералізації умов ведення бізнесу, проти якої так охоче виступають крупні підприємці, для яких існуючий "ворожий" діловий клімат – запорука стабільності монопольного положення на ринку.