Лондонський процес дає новий погляд на один із найцікавіших періодів в новітній історії Росії.

Процес триватиме ще довго, видання Forbes підбиває попередні підсумки: що нового ми дізналися з показань двох його головних героїв - Бориса Березовського та Романа Абрамовича.

Зокрема, у публікації "15 відкриттів, які дав процес Березовського і Абрамовича" йдеться, що у суді була озвучена інформація про різні схеми уникнення від сплати податків і виведення грошей за кордон, які використовували компанії Абрамовича.

Сам Абрамович опосередковано підтвердив існування цих схем.

По-перше, мова йшла про "оптимізацію" податків "Сибнефти" через внутрішні офшори. З 1998 року "Ноябрьскнефтегаз" продавав майже всю видобуту нафту (98%) посередникам, зареєстрованим на Чукотці і в Калмикії, а ті перепродували її "Сибнефти" за ціною в 2-3 рази вище.

Без посередників ставка становила б 35%. Можливість офшорів не платити регіональну частину податку на прибуток знижувала ставку до 11%, а те, що більше половини їх співробітників були інвалідами, знижувало її ще більше - до 5,5%.

Фірми-посередники були приєднані до "Сибнефти" в 2001 році.

За оцінками банку "Ренесанс", дві калмицькі фірми-посередники "Олівеста" і "Веста" отримали в 2000 році 300 млн доларів чистого прибутку.

Обидві ці компанії виводили гроші за кордон через Латвійський торговий банк.

Зокрема, гроші переводилися на рахунки панамської компанії Palmex SA за контрактами на закупівлю техніки для "Русала", частина акцій якого належала Palmex.

Потім контракти скасовувалися і гроші переводилися назад в ЛТБ.

По-друге, всю експортовану нафту купували у "Сибнефти" трейдери Runicom SA (Зареєстровано в Швейцарії в 1994 році, йому належало 12,22% "Сибнефти") і Runicom Ltd (зареєстровано в Гібралтарі, управляв Runicom SA).

Абрамович заявив, що обидва трейдера належали йому, і допустив, що за 1996-2000 роки їх прибуток міг становити сотні мільйонів доларів.