Справа в тому, що Україна - основний споживач грузинських мандаринів і апельсинів - ввела новий податковий кодекс, і експортувати продукцію сюди грузинським фермерам стало невигідно.

 

Про це передає "АПК-Информ: овощи & фрукты" з посиланням на Georgia Times.

 

Засновник компанії "Схалта 22" Отар Путкарадзе заявляє, що в 2010 році податок на імпорт цитрусових в Україну становив близько 500 доларів за тонну, зараз ставка становить 650 доларів.

 

У той же час, 2010 року врожай у Грузії був одним з найнижчих за останні кілька років - близько 60 тис. тонн, з яких 43 тис. тонн було експортовано в Україну.

 

У Вірменію, Азербайджан, Казахстан, Білорусь, Молдову та Узбекистан були продані порівняно невеликі обсяги.

 

У 2011 році очікується врожай на рівні 90 тис. тонн, що лише трохи менше, ніж у 2009 році.

 

Уряд Грузії змушентй шукати нові ринки збуту. Велися переговори про експорт грузинських цитрусових до Німеччини і Голландії, але там конкурувати з іспанськими і алжирською фруктами виявилося досить складно.

 

Спроби домовитися з Польщею також не увінчалася успіхом.

 

Як кажуть самі виробники, мандарини і апельсини плодоносять в Грузії, навіть якщо за ними не доглядати. Але от якість їх рік від року знижується.

 

У країні не ведеться робота над створенням нових сортів, а несвоєчасна обробка від шкідників періодично призводить до загибелі значної частини урожай.

 

Так, 2010 року грузинські виробники зіткнулися з масовим нашестям кліща.

 

Оскільки своїх селекціонерів і агрономів в Грузії практично не залишилося, уряд намагається вирішити проблему оновлення цитрусових садів за рахунок закупівлі іноземних саджанців.

 

Поки ж доводиться задовольнятися тими сортами цитрусових, які ростуть в Грузії з 30-х рр. минулого століття.

 

Але ці фрукти не завжди вдається вигідно експортувати не стільки через їхні смакові якості, скільки через труднощі із зберіганням. Достигаючи масово в кінці листопада - початку грудня, мандарини швидко псуються, якщо відразу не знайдуть покупця.

 

Можна було б переробляти цитрусові, і для цього в Грузії є виробничі потужності.

 

Кілька заводів працюють, інші шукають інвесторів. Але будь навіть в Грузії достатню кількість переробних підприємств, вони все одно стикалися б з проблемою збуту для концентратів і соків, поки Росія для них закрита.