Китай не допоможе єврозоні в боротьбі з кризою
Дипломатична безвихідь обмежила бажання Китаю поділитися коштами для боротьби з кризою єврозони, після того як Європа відхилила вимоги Китаю, висунуті у відповідь на прохання про надання допомоги.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Китай запропонував фінансову допомогу в обмін на підтримку Європою розширення впливу КНР в Міжнародному валютному фонді, отримання статусу ринкової економіки у Світовій організації торгівлі або скасування європейського заборони на постачання зброї.
Розширення впливу в МВФ стало б найпростішою поступкою з дипломатичної точки зору, особливо після того, як лідери Євросоюзу домовилися минулого місяця збільшити "вогневу міць" фінансового фонду стабільності через створення спеціальної фінансової компанії, підтримуваної МВФ.
Однак, за словами джерел, Європа відмовилася від такого варіанту після того, як стало зрозуміло, що частка інвестицій Китаю буде залежати від того, наскільки велика буде підтримка в МВФ і наскільки прискориться процес включення китайського юаня до кошика SDR (спеціальних прав запозичення), що емітуються МВФ.
Розширення повноважень Китаю у валютному фонді спричинить за собою скорочення присутності Євросоюзу і можливе ослаблення впливу США, які володіють правом вето в МВФ.
"Ми хочемо допомогти, але ми не благодійна організація", - повідомило одне з джерел, що побажало залишитися неназваним з політичних причин.
"США і МВФ також пред'являють умови (коли допомагають країнам з фінансовими труднощами). У Китаю є причини вимагати того ж. Вони завжди можуть відкинути (наші пропозиції)", - сказало джерело.
Китай хоче включення національної валюти до кошика SDR МФВ, так як туди входять всі основні валюти, що використовуються в міжнародній торгівлі: долар США, євро, ієна і фунт стерлінгів.
Відмова Європи від виконання вимог Китаю, зокрема включення юаня в SDR, була рівнозначна "ляпасу", повідомило одне з джерел.
Дії європейських властей значно знизили ймовірність того, що Пекін надасть фонду фінансової стабільності велике фінансування, яке, за словами деяких джерел, могло б досягти 100 мільярдів доларів.
Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"