Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) підготувала проект документа, за допомогою якого планує застосовувати санкції до інвесторів, які не узгодили з регулятором придбання істотної частки (понад 10%, 25%, 50% або 75%) у капіталі професійного учасника фондового ринку.

Про це пише газета "Комерсант-Україна" із посиланням на відповідний документ.

Необхідність цього викликана тим, що 8 січня набуде чинності закон, згідно з яким на ДКЦПФР і Держфінпослуг буде покладений обов'язок погоджувати придбання або збільшення частки до суттєвої в регульованих ними організаціях, пояснює видання.

Норма закону буде поширюватися і на опосередковану участь в капіталі.

У разі відмови інвестора від узгодження майбутньої покупки він буде позбавлений права голосу та участі в управлінні компанії.

Обмеження буде застосовуватися тільки щодо пакета акцій, придбаного без згоди регулятора.

При цьому голосувати на зборах акціонерів (учасників) від імені цих акцій зможе лише довірена особа інвестора.

Але сам інвестор не зможе пропонувати її кандидатуру для затвердження в ДКЦПФР.

У документі вказується, що протягом двох днів після виявлення порушення ДКЦПФР звернеться до учасника ринку із вимогою запропонувати кандидатуру довіреної особи.

В кандидати не можна буде висунути інвестора і членів його сім'ї, а також фізосіб і членів їх сімей, які володіють акціями або частками в капіталі компанії, яка купила учасника фондового ринку.

Також довіреною особою не можуть бути колишні і нинішні співробітники компанії-покупця, якщо вони працювали в ній протягом останнього року, а також особи, до яких суд застосував обмеження на заняття певною діяльністю та зайняття ряду постів.

Ця пропозиція, уже із письмовою згодою довірителя, має бути направлена до ДКЦПФР протягом дня.

Якщо установа не встигне запропонувати довірену особо, регулятор протягом двох тижнів після виявлення факту порушення закону сам вибере її.

Разом з іншими акціонерами особа, уповноважена ДКЦПФР, буде брати участь у зборах акціонерів учасника ринку і голосувати від імені пакету, придбаного незаконно, згідно із завданням комісії.

Довірена особа призначається на термін до усунення порушень.

На відміну від ДКЦПФР, інший регулятор - Держфінпослуг - призначатиме довірену особу, спираючись на пропозицію учасника ринку.

У профільному законі, на який доведеться спиратися ДКЦПФР, передбачений чіткий перелік підстав для відмови у погодженні отримання істотної частки.

Їх усього сім - наприклад, подача неправдивої інформації, невідповідність ділової репутації інвестора і його фінансового стану критеріям регулятора, входження інвестора в капітал несуть загрозу вкладникам та іншим кредиторам.

Єдиним для регуляторів стане те, що рішення зборів акціонерів за участю особи, яка порушила закон, не матимуть юридичної сили.