Норма щодо обов'язкового надання клієнтом паспорту під час валютно-обмінних операцій існувала уже давно і нічого поганого в цьому немає.

Таку думку "Економчній правді" висловив старший радник "Альфа банку" Роман Шпек.

"Ще з 2002 року касири банків та пунктів обміну валюти повинні, відповідно до нормативних документів НБУ, з'ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити валютно-обмінну операцію", - каже Шпек.

"Отже, видно, що це не новина. Тільки чому і ким ігнорувалась?", - додав він.

Експерт підкреслює, що він "не бачить в цьому нічого незаконного, чи нелогічного".

Шпек зазначає, що на своїй попередній посаді голови місії України при ЄС він жив і працював в Брюсселі майже 8 років і отримував зарплату доларами, тому йому приходилось постійно обмінювати долари на бельгійські франки, а потім на євро.

"При обміні вимагали паспорт чи ідентифікаційну карту - документ, що посвідчує особу дипломата. При цьому, хтось сканував документ, а хтось записував дані" - зауважив радник банку.

"Цього літа, перебуваючи на відпочинку в Іспанії, зайшов у відділення одного з найбільших німецьких банків обміняти на євро суму близько тисячі доларів. І тут у мене попросили паспорт, відсканували кілька сторінок, а потім і всі купюри, які я надав для обміну", - наголошує він.

"Те ж саме і в Україні. Різниця полягає в іншому", - каже Шпек.

За його словами, кількість розрахунків в цих країнах готівкою значно менша, ніж в Україні. Вони віддають перевагу розрахункам банківською карткою, а зарплати в цих країнах офіційні, обсяги тіньової економіки мінімальні.

"Тож в обмінниках чи в банках сканування не викликає жаху і не паралізує їх роботу, як це відбувається в Україні", - зазначає банкір.

Він інформує, що обсяги гривні в поза банківському обігу становлять понад 194 мільярда гривень і від 50 до 70 мільярдів доларів.

"Наївний той, хто вірить, що цей обсяг грошей тримають в "матрацах". Ні, більша їх частка обслуговує потужну тіньову економіку, обсягом близько 500 мільярдів гривень. Звичайно, існування тіньової економіки в таких розмірах зовсім не європейська практика", - вважає Шпек.

Експерт підкреслює, що всі "тіньові" кошти в Україні використовуються для розрахунків заробітної плати "в конвертах", підкупу чиновників і правоохоронців.

"Тож причина не в рішенні Нацбанку, а в потребах потужного сектору економіки, який замість податків в бюджет платить хабарі чиновникам. Мабуть опір і критика, в першу чергу, звідси", - припускає банкір.

"Напевне, слід було починати з детінізації економіки, боротьби з корупцією і в такому комплексі дій і заходи НБУ були б більш логічними. Хоча нічого поганого в цих кроках Національного банку я не вбачаю", - підсумував він.