Українці будуть змушені платити від 82 до 500 гривень за перепрограмування електричний лічильників на "декретний час", який ввела своєю постановою Верховна рада.

Про це заявив начальник управління НКРЕ Владислав Попович під час круглого столу в МНС, повідомляє прес-служба міністерства.

Попович підкреслив, що великі проблеми виникли у сфері комерційного обліку електроенергії в оптовому і роздрібному ринку.

"Рішення Верховної ради захопило зненацька енергетиків в цьому аспекті, оскільки фактично увесь оптовий ринок здійснює облік погодинно, лічильники фактично всі прив'язані до часу", - сказав він.

За інформацією Поповича, на оптовому рівні в Україні 13 тисяч таких точок обліку і 200 тисяч на рівні роздрібного ринку - побутові і промислові споживачі.

"Відповідно, прийняті зміни вимагають перепрограмування всіх лічильників, що фізично неможливо виконати у термін до 30 жовтня. Лічильники, не зважаючи на рішення Верховної ради, 30 жовтня перейдуть на зимовий час", - наголосив він.

"Зараз є інформація, що багато обленерго дають приписи для споживачів щодо термінового перепрограмування лічильників. Якщо частину лічильників вдасться перепрограмувати, а частину ні, година розбалансу по комерційному обліку – це значні втрати. При цьому на сьогодні не можна прогнозувати, які будуть наслідки для системи комерційного обліку оптово-роздрібного ринку", - розповів представник НКРЕ.

Владислав Попович також повідомив, що це рішення потягне за собою значні витрати на перепрограмування – 82 гривні на один лічильник, при тому, що частина з них не підлягає перепрограмуванню і потребує заміни.

Він також наголосив, що деякі обленерго просять 500 гривень за перепрограмування обладнання.

Зі свого боку, директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда повідомив, що зміна часу також впливає на гідрометеорологічну діяльність.

"Ця діяльність координується одним міжнародним – універсальним часом. Всі гідрометеорологічні спостереження на Земній кулі проводяться фізично в один і той самий момент, щоб провести розрахунки по отриманих даних", - сказав він.

"Перехід на літній час призводить до запізнення у нашій роботі на одну годину. Взимку я маю повний набір всіх видів інформації о 09:00. Влітку це все відтерміновується на одну годину і призводить до того, що аналіз і прогнозування здійснюються із запізненням", - додав Кульбіда.

"Ми фактично на 1 годину пізніше можемо зреагувати на загрозливу ситуацію природного характеру. За цією годиною стоять і людські життя, і збитки інфраструктурі", - підсумував він.

Нагадаємо, 20 вересня Верховна рада скасувала перехід України на зимовий час.

Українська правда