Прийняття рішення щодо питання введення мит на імпортні нафтопродукти буде залежати від позиції президента.

Таку думку висловила більшість опитаних учасників слухань Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) в рамках розслідування щодо імпорту нафтопродуктів, повідомляють OilNews.

Всього в засіданні взяло участь близько 50 осіб, серед яких представники Європейської комісії, посольств Росії, Білорусі, Польщі, Туреччини, Румунії, Литви, нафтопереробних підприємств України і компаній-імпортерів нафтопродуктів.

На засіданні представники українських НПЗ знову акцентували увагу на необхідності захисту вітчизняного виробника, який не в змозі конкурувати з імпортними нафтопродуктами.

Причиною цього вони називають відсутність мит на нафту при постачанні на НПЗ країн Митного союзу - Росії, Білорусі та Казахстану.

У свою чергу представники РФ і Білорусі звернули увагу на те, що для об'єктивної оцінки ситуації необхідно враховувати наявність вивізних мит на нафтопродукти за межі Митного союзу, а також прив'язку цін до європейських котирувань.

У той же час, за солідарною думкою респондентів, найбільш обгрунтованою була позиція представників дипломатичного корпусу країн-членів ЄС, а також європейських виробників нафтопродуктів.

Зокрема, вони звернули увагу на те, що європейські НПЗ купують нафту за світовими цінами і реалізують нафтопродукти, в тому числі і в Україні, на основі відкритих котирувань.

Відповідно до законодавства, протягом п'яти днів з дня слухань зареєстровані як зацікавлені сторони організації можуть подати в МКМТ в письмовому вигляді свої позиції, тоді як рішення комісія може приймати протягом півроку.

Між тим, учасники слухань звернули увагу на те, що з 22 членів МКМТ на сьогодні лише вісім є чинними чиновниками, тоді як інші або скорочені в рамках адмінреформи, або вийшли на пенсію.

Більшість опитаних учасників слухань констатують, що відповідне обговорення не виявило причин зміни структури постачання ринку нафтопродуктів України. Докази шкоди державі і НПЗ відсутні, вважають вони.

Враховуючи масштаб можливих наслідків, опитані учасники слухань вважають, що прийняття остаточного рішення слід очікувати на рівні глави держави.