Структури Group DF Дмитра Фірташа сконцентрували 100% ЗАТ "Морський спеціалізований порт Ніка-тера".

Про це розповів "Комерсант Україна" колишній голова правління і власник компанії Роман Денькович. "Операція була закрита минулого тижня", - уточнив він.

За словами Деньковича, рішення про вихід з бізнесу він ухвалив після того, як в 2010 році різко збільшилося число перевірок "Ніка-тера" з боку держорганів.

Наприкінці 2010 року Державна екологічна інспекція тимчасово заборонила "Ніка-Тера" ведення діяльності через підозру у забрудненні навколишнього середовища.

"Внаслідок сваволі екологів ми втратили майже 100 тисяч тонн вантажів, що були перенаправлені власниками в Клайпеду і Санкт-Петербург через ризики того, що вантаж, потрапивши до нас у порт, не зможе вийти з нього", - повідомив Денькович.

Конфлікт розв'язався тільки після втручання губернатора Миколаївської області Миколи Круглова.

Він провів зустріч з головою адміністрації президента Сергієм Льовочкіним, після якої заявив, що проблеми "Ніка-тера" вдалося вирішити, але не уточнив, яким чином.

Слід зазначити, що раніше заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Нестор Шуфрич неодноразово називав Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа членами однієї команди.

У Group DF від коментарів відмовилися. Сума угоди не розкривається. За даними учасників ринку, останній продаж аналогічних портових потужностей відбувся в 2006 році.

Тоді група "Систем Кепітал Менеджмент" придбала компанію "Авліта" за 100-120 мільйонів доларів.

"На сьогоднішній день портові потужності коштують приблизно стільки ж, скільки в 2005-2006 роках, коли ще не було шаленого зростання цін напередодні кризи 2008 року", - зазначає високопоставлений менеджер однієї з компаній галузі.

У 2010 році вантажообіг "Авліти" становив 3,27 мільйона тонн, "Ніка-тера" - 4,47 мільйона тонн.

Таким чином, виходячи з цих показників, покупка компанії могла обійтися Дмитру Фірташу в 135-165 мільйона доларів.

"Ніка-тера" утворена на базі Миколаївського калійного терміналу. Спеціалізується на наданні транспортно-експедиційних послуг, перевалювання вантажів на морський транспорт і назад, обслуговуванні складських операцій.

У компанії є три терміналами: генеральних вантажів, добрив і зерна. У порту є п'ять причалів загальною довжиною 1045 м, глибина біля причалів становить 11,5-12,5 м.

В 2010 році валовий дохід "Ніка-тера" становив 300 мільйонів гривень.

Аналітик інвестбанку UBS Кирило Таченников каже, що в Росії власні портові перевалочні потужності мають "Акрон" і "Єврохім", а "Сибур" зараз будує термінал.

"Це вигідно, тому що досить істотна частка витрат - близько 10% - може припадати саме на транспортування і перевалку добрив, - зазначає він .- При цьому, на відміну від цін на добрива, які постійно то підвищується, то знижується протягом року, тарифи на транспортування і перевалку зазвичай стабільні".

В Україні Фірташ володіє концерном "Стирол", черкаським "Азотом" і сіверськодонецький "Азотом", а також "Рівнеазот".

Підприємець контролює майже 70% виробництва аміаку в країні, близько 60% - карбаміду і 100% - аміачної селітри.

Досі єдиним хімпідприємств, які володіють власними потужностями портовими, був державний Одеський припортовий завод.

За оцінками керівника департаменту з питань агропромислового комплексу і хімічної промисловості ДП "Держзовнішінформ" Дмитра Гордійчука, потужності "Ніка-тера" дозволять Дмитру Фірташу на 100% забезпечити потреби його українських хімпідприємств в перевалці на експорт карбаміду і амселітри.