На черговому судовому засіданні ""Дзеркало тижня. Україна" проти Юрія Бойка", що відбувається у Печерському районному суді Києва, представник міністра енергетики та вугільної промисловості подав заперечення проти позову.

Сторона Бойка вважає, що оприлюднення думок міністра інформаційною агенцією УНІАН не може бути предметом судового розгляду, оскільки "джерелом процитованих у позові висловлювань є інтернет-видання, які носять неофіційний характер, та не можуть вважатися достовірними".

Окрім того юристи міністра вважають, що висловлювання Бойка  не зачіпають  інтересів позивачів, передає DT.UA.

"У наведених позивачами висловлюваннях Бойка взагалі не було використано ідентифікуючих ознак. Отже, в нашому випадку неможливо ідентифікувати особу, про яку йдеться у статті та відповідно неможливо стверджувати про те, що інформація стосувалась саме позивачів",- йдеться у запереченні.

Також сторона Бойка переконана, що твердження міністра про "замазуху" -  це оціночне судження, яке  стосувалось не конкретної статті, а "даних про суспільні явища".

"Висловлювання Бойка не стосувалися конкретно визначеної статті, опублікованої конкретними фізичними чи юридичними особами, а взагалі інформації - як сукупності відомостей та даних про суспільні явища, процеси", - стверджують юристи.

Зважаючи на викладене, "висловлювання Бойка не завдавали шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачів", - резюмують представники сторони захисту.

Нагадаємо, що Бойко у коментарі УНІАН повідомив, що має намір звернутися до СБУ з проханням знайти замовників статті "Вишка для Бойка", яка була опублікована в "Дзеркалі тижня. Україна".

"Це чиєсь замовлення. Ми зараз попросили СБУ, щоб з`ясували, хто замовник... Це заказуха - сто відсотків", - заявив Бойко. Ця фраза спричинила подачу судового позову редакції і авторів тексту. Наступне судове засідання пройде 20 жовтня.

Стаття видання стосувалась тендеру ДАК "Чорноморнафтогаз", на якому той придбав за 400 мільйонів доларів бурову установку, у той час як на світовому ринку така ж установка коштує 250 мільйонів доларів.

Учасниками тендеру стали дві взаємозалежні зарубіжні фірми. Пізніше офіційні особи "Нафтогазу України" стверджували, що решта суми - різниця в ціні у 150 млн, буде витрачено на якісь додаткові товари та послуги, підтвердження чого не було надано досі.