В уряді прагнуть не допустити потрапляння 10,8 мільярда гривень, повернутих власникам держоблігацій, на товарний і валютний ринки, оскільки це може вплинути на інфляцію і гривню.

У п'ятницю в Нацбанк запросили керівників кредитних установ і найбільших власників ОВДП, щоб обговорити з ними ситуацію на кредитно-валютному ринку, пише видання "Комерсант Україна".

На зустріч з першим заступником голови НБУ Юрієм Колобовим і директором генерального департаменту грошово-кредитної політики Оленою Щербаковою прийшли представники "Райффайзен Банк Аваль", Укрсиббанку, "ОТП банку", "ПУМБ, банку "Форум", "Ерсте банку, Сітібанку та "ІНГ банк Україна".

"В уряді стурбовані тим, що 2011 року Кабмін повинен погасити великий обсяг ОВДП, і ці кошти можуть піти на ринок, тому представників банків попросили викласти свої плани щодо купівлі нових держпаперів", - розповів голова правління "ОТП банку" Дмитро Зінков.

За даними Міністерства фінансів, до кінця 2011 року до погашення будуть пред'явлені ОВДП на 10,8 мільярда гривень.

У їх числі - два великих погашення в цьому місяці, на 1,41 мільярда гривень і 4,5 мільярда гривень.

Великими власниками бондів банкіри називають Нацбанк - близько 5 мільярдів гривень, "Райффайзен Банк Аваль" - 2 мільярди гривень і Укрсоцбанк 1 мільярд гривень.

У Мінфіні зацікавлені в тому, щоб банки направили отримані кошти на покупку нових ОВДП, але більшість кредитних установ відчувають дефіцит гривневої ліквідності.

"Глава НБУ Сергій Арбузов заявляв тиждень тому, що потрібно випустити валютні ОВДП, але, за словами Колобова, у Мінфіні не хочуть емітувати такі папери", - повідомив виданню один з банкірів.

Джерело газети в НБУ підтвердило цю інформацію, зазначивши, що регулятор спробує переконати уряд скористатися новим інструментом.

Банкіри та НБУ пропонують Мінфіну випустити облігації в національній валюті, прив'язані до офіційного курсу гривні до долара.

"Дохід цих паперів буде індексуватися по курсу. Тобто, якщо долар подорожчає, то на момент виплати Мінфін буде доплачувати власникові облігацій різницю. Передбачається премія, але вона поки не обговорювалася", - пояснив Зінков.

Сумніви уряду в тому, що банки спрямують отримані кошти в нові ОВДП, виправдані.

З червня по вересень лише 6 аукціонів Мінфіну були успішними. При цьому вільна ліквідність, що дозволяє вкладати у держпапери за прийнятною ціною, постійно падає.

У четвер був зафіксований п'ятирічний мінімум залишків на кореспондентських рахунках - 9,39 мільярда гривень.

"Через це кредитні ставки овернайт піднялися до кризових 15-25%", - сказав скарбник одного з великих банків.

У п'ятницю ліквідність дещо підвищилася, до 12,480 мільярда гривень, що дозволило кредитним установам знизити овернайт до 14%.

При цьому ряд скарбників банків повідомили виданню, що багато іноземних установ намагаються продавати свої ОВДП.

"З урахуванням прибутковості паперів на вторинному ринку потрібно терміново переоцінювати резерви під портфель ОВДП. Тому ті, хто може, намагаються виходити з паперів при найменшій можливості. Але є велика ймовірність обвалу ринку, так як дисконт підніметься до небес, - відзначив заступник голови правління великого банку .- У такій ситуації говорити про купівлю нових ОВДП, тим більше про падіння вартості, - нонсенс".

Фінансисти впевнені, що нові папери уряду, прив'язані до офіційного курсу національної валюти, матимуть попит, тому що дозволять хеджувати валютні ризики в Україні.

"Інтерес до таких паперів може бути на рівні всіх статутних капіталів банків з іноземним капіталом", - прогнозує Зінков.

За його словами, головне питання полягає в прибутковості, яку запропонує Мінфін.

На думку начальника управління фінансових ринків "ІНГ Банк України" Андрія Потапова, з урахуванням справедливої дохідності на ОВДП на вторинному ринку вартість нових паперів уряду зі зверненням близько 3 років повинна становити не менше 15% річних.

"До кризи нерезиденти цікавилися паперами з прибутковістю 13%, тобто плюс 2 базисних пункти до прибутковості на "вторинці", - пояснив він.

Однак банкіри сумніваються в тому, що в Кабміні запропонують подібні ставки. "Деякі банки не дотримуються нормативів валютної позиції. Їм просто подзвонять і настійно порекомендують придбати нові папери. Про це ж можуть попросити і держбанки", - відзначив скарбник крупного банку.