Пропозиція українського міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, озвучена минулого тижня, не знайшла підтримки у керівників міжнародної організації.

Утім, навряд чи загальний світовий резерв зерна взагалі буде створено, принаймні, у найближчому майбутньому, повідомляє ВВС.

"Ідея збереження запасів у вигляді великого світового резерву не отримала значної підтримки у представників Великої двадцятки. Окрім того, це дуже дорого. Я вважаю, що ООН чи будь-яка інша організація не погодяться витрачати великі кошти на такий резерв", - вважає економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Консепсьон Кальпе.

У червні аграрні міністри країни Великої двадцятки домовилися розглянути ідею створення спільних резервів харчів для країн, що постійно потерпають від голоду.

Згодом український міністр агропромислової політики Микола Присяжнюк заявив, що країною - "утримувачем" такого резерву могла би стати Україна, як один із провідних виробників зерна у світі.

При цьому український урядовець припустив, що внесок України до такого світового резервного фонду міг би складати до 10-12 мільйонів тонн зерна на рік.

"Ми готові якісно зберігати зерно і виконувати ринкові інтервенції у разі ухвалення відповідних рішень ООН", - заявив Присяжнюк.

Водночас українські експерти та учасники аграрного ринку одразу ж звернули увагу на те, що Україні бракує відповідної інфраструктури - елеваторів, транспорту, портів, - аби давати раду навіть із внутрішніми потоками зерна.

Особливо відчутно ці проблеми проявляються тоді, коли український уряд ухвалює рішення про обмеження експорту, як це сталося минулого року або ж у 2008 році.

В обох випадках зерно, що його не могли вивезти з України зернотрейдери, буквально згнило у сховищах, непристосованих для тривалого зберігання збіжжя.

Крім того, довіра до України, як надійного учасника світового ринку зерна була підірвана через минулорічне рішення українського уряду про запровадження квот на експорт зерна тоді, як світові ринки зазнали серйозної нестабільності через вихід з ринку Росії, яка через надзвичайну спеку та неврожай взагалі заборонила експорт збіжжя.

Український врожай зернових 2010 року також був значно меншим у порівнянні із попереднім роком, проте, як вважали оглядачі та учасники ринку, потреби у запровадженні обмежень на експорт не було.

Натомість самоусунення України зі світових ринків змусило традиційних покупців українського зерна, зокрема, в Азії та Африці, шукати інших постачальників.