Більшу частину міжнародної допомоги отримують не громадські організації, а урядовий сектор України.

Про це пише доктор юридичних наук, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини Олег Мартиненкоу статі для тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

За його словами, упродовж останніх чотирьох років донори віддають пріоритет державному сектору, істотно зменшивши фінансування інституцій громадянського суспільства до однієї третини власних бюджетів.

"Загальна сума міжнародної благодійної допомоги, отриманої державними установами України в 2010 році, становить близько 30 млн. 832 тис. 900 доларів, тобто 51% від річного обсягу допомоги (60,4 млн доларів). Проте цей відсоток є значно більшим з урахуванням проектів Ради Європи та програми USAID, які протягом 2010 року надали методичну та технічну допомогу понад 2500 працівникам судових органів, а також підвищили фаховий потенціал 484 судів", - відзначає автор.

"Стратегія й ефективність розподілу донорської допомоги залишається дискусійною темою, оскільки уряд ані після 2005 року, ані після 2010 року не виявив належної політичної волі до реформування державних структур у бік покращання їх роботи в галузі забезпечення прав та свобод людини", - вважає Мартиненко.

За його словами, незважаючи на значну донорську допомогу, в Україні з 2004 року залишаються у практично незмінному вигляді корумпована судова гілка влади, безконтрольні та вкрай непрозорі органи прокуратури, недіючий інститут омбудсмана, застаріле кримінально-процесуальне законодавство.

"Натомість саме ініціативи неурядового сектору, підтримані донорськими фондами, продовжують відігравати ключову роль у захисті прав людини і виконувати роль каталізатора в реформуванні внутрішньої державної політики", - констатує автор.