Борги партії "Наша України" наразі складають близько 80 млн. гривень.

Із них 35 млн. гривень - Олександру Третьякову, близько 45 млн. гривень - заборгованість із зарплати і до Пенсійного фонду і близько 2 млн. гривень Давиду Жванії - за оренду офісу, пише тижневик "Дзеркало тижня. Україна".

"Сьогодні ситуація критична. 80 млн. гривень боргів. Із них 35 мільйонів становить борг Олександру Третьякову, який справді виграв усі суди. Інші 45 мільйонів - це заборгованість із зарплати перед працівниками та Пенсійним фондом", - заявив голова виконкому НУ Сергій Бондарчук.

Про історію боргу перед Третьяковим розповів колишній голова виконкому "НУ" (з грудня 2006 року по липень 2007 року) Роман Безсмертний.

За його словами, в 2005 році у парламенті відпрацьовувався закон про політичні партії, який передбачав не лише відшкодування застави за участь у виборах тим, хто пройшов до парламенту, а й державне фінансування.

"Очікуючи включення бюджетного механізму, я, як голова виконкому, взяв кредит. Третьяков виступив як гарант цього кредиту. Але ми не могли знати, що ця відкрита модель буде зламана державою - були внесені зміни в законодавство, і ми не одержали не тільки фінансування, а й застави", - сказав він.

"Що ж до претензій Третьякова, то тут справа не тільки в тому, що обіцяні державою гроші не прийшли, а й у політичному моменті. Адже ми ухвалювали рішення разом із Третьяковим, розраховуючи на компенсації від держави. І це був свого роду ризик", - вважає Безсмертний.

Однак, як стало відомо, гроші за вибори 2006 року прийшли на рахунок НСНУ в кінці 2007 року і про них Безсмертний, який на той час уже подав у відставку, не знав.

За даними видання, у жовтні 2007 року НСНУ отримала від ЦВК 35,88 млн. гривень. До цих документів наразі і апелює Третьяков.

У ЦВК пояснили, що справді це була застава й гроші, повернуті як відшкодування витрат на агітацію в період виборчої кампанії (в 2007 році норму скасували і за результатами дострокових парламентських виборів партіям нічого не відшкодували).

Водночас, платіж призначався не "Нашій Україні", а НСНУ, який представляли на той момент власне Народний союз "Наша Україна", Народний рух України, Християнсько-демократичний союз, Українська республіканська партія "Собор", Конгрес українських націоналістів і Партія промисловців та підприємців.