Придбання земельної ділянки в українських реаліях не передбачає права на його вільне використання.

Навіть якщо інвесторові вдасться обійти сотні перепон, встановлених перед покупцем законопроектом "Про ринок землі", то використовувати ділянку він зможе лише з застереженнями і під пильним наглядом влади, пишуть "Экономические известия".

"Земля - це не звичайний товар. Це товар, який обтяжений державними вимогами", - заявив міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.

Видання пише, що міністр однією цією фразою істотно скоротив кількість охочих придбати землю після зняття мораторію.

Чиновник підкреслив, що, враховуючи специфічність такого товару, як земля, контроль над його раціональним використанням необхідний.

"Є норми навантаження на 100 га. Вони повинні виконуватися, - розвинув свою думку міністр .- Державні органи будуть пильно контролювати оборот сільськогосподарських земель та їх використання".

"Під цю благородну мету можна буде вписати все - вимогу розширити посівні площі, вказівку аграріям, які культури сіяти, або вимогу скоротити на полях посіви ріпаку та соняшнику; такі спроби вже були", - прогнозує один з учасників ринку.

При цьому земельна реформа передбачає серйозні санкції за порушення правил землекористування - штрафи і конфіскацію землі з передачею її іншому власнику.

Як саме буде визначатися "ефективний" власник, поки залишається розмитим.

Серед базових показників, за якими можна буде підрахувати ефективність, - оцінка дотримання агротехнологій.

Так, планується законодавчо посилити контроль за родючістю грунтів - згідно з проектом, агровиробники, витративши на підвищення родючості ґрунтів, зможуть розраховувати на компенсацію витрат з бюджету, і одночасно аграрії, в землях яких баланс поживних речовин буде негативним, заплатять штраф державі.

Однак за такою схемою в останні роки більшість сільгоспвиробників навряд чи можуть бути віднесені до числа ефективних власників, оскільки в умовах низьких цін і мінімального банківського кредитування економія на агротехнологіях була фактично єдиним способом провести посівну кампанію.

Контроль над дотриманням правил землекористування і родючістю ґрунтів швидше за все буде покладено на профільні управління в місцевих органах влади.

Вже зараз аграрії побоюються, що ці повноваження чиновники зможуть обернути проти землевласників на користь собі.

Можливість корупції лежить як на етапі перевірки дотримання правил землекористування, так і при визначенні санкцій, якщо порушення будуть виявлені.

Однак найбільші ризики таїть в собі норма закону, що дає можливість конфіскувати ділянку на користь більш ефективного власника.

Якщо трактувати її буквально, то в нинішніх реаліях більшість земель можна було б передати на користь кількох десятків агрохолдингів, оскільки їх ефективність традиційно максимальна в галузі.

Проте насправді, якщо дійде справа до використання механізму конфіскації, фактор ефективності швидше за все буде вторинним.

"Страшно уявити собі, як може бути використана ця норма на користь перерозподілу найбільш привабливих земель на користь наближених до влади людей", - вважають учасники ринку.