Український ринок нерухомості ще довго оговтуватиметься від кризи.

Аналітики прогнозують подальше зниження цін на житлову нерухомість, передає Deutsche Welle.

Якщо до глобальної кризи український ринок нерухомості розвивався певною мірою подібно до російського, так само стрімко росли ціни, попит постійно підтримувався активним розвитком кредитування, то нині ситуація в цих сусідніх країнах разюче відрізняється.

Російський ринок поволі, але впевнено одужує, а український долає одне "дно" кризи за іншим.

"Перше дно кризи на українському ринку було зафіксовано у квітні 2009 року, друге - у квітні 2011, а третє ми спостерігаємо у липні 2011 року",- каже керівник Спілки фахівців з нерухомого майна Олександр Рубанов.

За його словами, середня вартість квадратного метра житла у Києві сьогодні становить близько 1775 доларів, тобто досянуто літа 2006 року.

Але це все одно забагато, вартість не відповідає ні рівню зарплат, ні вимог споживачів, а також не витримує порівняння у співвідношенні ціна-якість з багатьма іншими європейськими країнами, зазначає він.

Коригування цін на житлову нерухомість у бік зменшення ще буде спостерігатися упродовж щонайменше найближчих року-півтора, прогнозує Рубанов.

На думку ж президента Української гільдії ріелторів Юрія Площанського, в містах-мільйонниках ціна ще може коливатися в напрямку зниження на 2-2,5%, а в менших містах вона вже опустилася до реального рівня.

"Якщо, наприклад, в Івано-Франківську зараз середня ціна - 650-700 доларів за квадратний метр, то вона вже залишиться такою, а якщо зросте попит, то буде тільки збільшуватися", - вважає він.

Загалом ринок нерухомості, за оцінкою Площанського, перебуває у стадії "депресивної стабілізації", позитиву додає певне пожвавлення будівництва.

Тим часом від купівлі житла українців продовжує стримувати низький рівень прибутків, досі недоступні для більшості населення ціни та умови кредитування.

Від придбання нерухомості в кредит відвертають високі відсоткові ставки, вимога великого першого внеску та гіркий досвід минулого.

Якщо врахувати всі банківські комісії та збори, то реальний показник складає нині близько 20-22% річних, що дуже дорого, зазначає Рубанов.

Але навіть якщо кредити і стануть доступнішими, то люди вже не так масово і необачно братимуть гроші в борг, як це було у 2006-2007 роках, коли ринок був перегрітим, погоджуються фахівці.