Німецькі експерти сумніваються, що дешевий газ піде на користь українцям.

Зокрема, експерт Німецької групи радників при уряді України Ґеорґ Цахманн у коментарі Deutsche Welle відзначив, що ціну на газ для України визначають не на ринку, а в політичних колах, на перемовинах з Росією, з "Газпромом".

"При цьому на перебіг має вплив низка факторів. Найважливішу роль відіграє те, що Росія є, по суті, єдиним постачальником України", - упевнений він.

Таким чином Росії знову і знову вдається досягати певних поступок від України, як, наприклад, свого часу продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму.

Утім, попри усі поступки, зрештою ціну на газ для України важко назвати справедливою.

Так, достатньо лише порівняти її з ціною на російський газ для Німеччини.

За останній рік газ для України подорожчав до майже 300 доларів за тисячу кубічних метрів, тоді як німці вже нині, не враховуючи коштів за транспортування, платять за той же російський газ значно менше.

Щоправда, і у Німеччині не зовсім задоволені російськими цінами, зазначає експерт Німецького інституту економічних досліджень (Deutsches Institut für Wirtschaftsforschung) Клаудія Кемферт.

"Це, слід зізнатися, типова політика для такого потужного постачальника. Коли йдеться про певні товари, то він намагається запросити якомога вищі ціни. Тут важливо враховувати, що загалом газ на міжнародному ринку дешевий, тому Росії необхідно було б пояснити, чому її ціни на газ так значно зростають", - зауважує німецька експерт.

Клаудія Кемферт, зокрема, не бачить причин створення в наш час штучних формул ціноутворення на газ з прив'язкою чи то до нафти, чи до газойлю, чи до вугілля. Якщо раніше така прив'язка мала протидіяти інвестиційним ризикам, то нині надлишкова пропозиція газу на міжнародному ринку та стабільний попит з тенденцією до зростання дозволяють діяти у відповідності з ринковими механізмами та встановлювати справедливі конкурентоздатні ціни.

Як і Німецька група радників, Клаудія Кемферт не вірить у те, що український уряд пристане на настійливу пропозицію Москви приєднатися до Митного союзу, адже Україна має намір вже незабаром підписати угоду про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Зрештою переваги, яких могла б досягти українська економіка за умови вступу до Митного союзу, не такі вже й значні, каже Ґеорґ Цахманн.

Зокрема, підприємства, які активно експортують на Схід, від цього б виграли, наприклад, важка промисловість. 

Утім, відсутність сильної конкуренції всередині Митного союзу хоч і забезпечила б виживання деяких застарілих галузей промисловості, проте зменшила б конкурентоздатність України на європейському і світовому ринку.

"Я б порівняв це з футболом: можна спробувати очолити таблицю у другій лізі, це якби Україна була в митному союзі з Росією і Казахстаном, або ж можна спробувати грати на відносно низьких позиціях, але у першій лізі і за більші гроші - це було б можливо у разі союзі України з Європою", - каже Ґеорґ Цахманн.

Не найкращим вирішенням газового питання стала б і реалізація спільного контролю "Нафтогазу" та "Газпрому" над газотранспортними системами та підземними газосховищами України, переконана Клаудія Кемферт.

"Розмірковуючи про таку співпрацю "Нафтогазу" та "Газпрому", варто пам'ятати, що йдеться про дуже владний концерн. Так, наприклад, якби у Німеччині "Газпром" об'єднався з E.ON, то в результаті ми мали б величезну компанію, яка б, відповідно, багато що контролювала, але з іншого боку виникла б досить однобока залежність", - зазначила вона.

Як повідомлялося, 7 червня прем'єр-мiнiстр Микола Азаров вiзьме участь у засiданнi росiйсько-української комiсiї з економiчного спiвробiтництва в Москвi, на порядку денному якого, зокрема, стоїть обговорення питання постачання в Україну i транзиту росiйського газу.

Водночас, на прес-конференції 6 червня голова правління ВАТ "Газпром" Олексій Міллер заявив, що російська компанія не планує змінювати формулу ціни на газ для України і не буде прив'язуватися до інших енергоносіїв.