Вищий спеціалізований кримінально-цивільний суд заборонив судам нижчих інстанцій анулювати кредитні договори фізичних осіб на вимогу членів цивільного подружжя.

Про це заявив керуючий партнер компанії "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Сергій Алексєєв.

"Практично кожен неодружений чоловік міг не платити за кредитом. Схема була нехитра. Фізособа брало позику у банку, будучи неодруженою. Коли наступав момент погашення боргу, позичальник відмовлявся платити, посилаючись на норми Сімейного кодексу", - пояснює юрист

Як відомо, кодекс суттєво зміцнив права цивільного подружжя. Таким чином, наприклад, у жінок, з'явилася можливість не давати згоду на отримання кредиту.

Експерт пояснив, що якщо пара жила без реєстрації 5-7 років, завдяки Сімейного кодексу в ході судового процесу була можливість "одружити" людей заднім числом.

"Якщо є докази спільного проживання, наприклад, показання свідків, суд приймає рішення визнати цивільні відносини людей фактичними і де-факто узаконює їх шлюб", - підкреслює Алексєєв.

За словами юриста, подібна норма була необхідна для того, щоб захистити інтереси в першу чергу жінок, які перебувають у цивільних сімейних відносинах.

"Проте, добрий намір тут же використали за нецільовим призначенням. Позичальник, не бажаючи платити кредит, ініціює цивільні шлюбні відносини, після чого один з членів подружжя узаконює шлюб в суді", - відзначає він.

"Відбувається підміна понять. Коли банк видає кредит, він перевіряє паспорт, бачить, що людина не одружена. Коли нотаріус бере в руки паспорт, він теж бачить, що людина не одружена і правомірно посвідчує договір іпотеки. Потім, як виявляється, у позичальника були фактичні шлюбні відносини, і дружина не дала згоди на отримання кредиту", - наводить приклад Алексєєв.

Як запевняє юрист, навіть після того, як вищі судові інстанції фактично заборонили подібну практику, регіональні суди досі приймають рішення про розірвання кредитних договорів у зв'язку з незгодою одного з членів подружньої пари. Однак, на вищих інстанціях ці справи, як правило, анулюються.

Крім того, як зазначив експерт, незважаючи на часті випадки такого шахрайства, законодавець досі не виправив цю юридичну помилку.

"Поки тільки роз'яснення Вищого спеціалізованого кримінально-цивільного суду нижчим судовим інстанціям стримує масовість подібних явищ" - наголошує Алексєєв.