Комісія митного союзу прийняла перше рішення щодо України - затвердила список товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, що діють у кожній із країн союзу.

Згідно з рішенням № 648 від 19 травня, ці заходи стосуватимуться сталевих і нержавіючих труб з України, а також поліамідної технічної нитки - скловолокно, столових приладів, машинобудівних кріплень і кріпильних виробів, повідомляє "Комерсант Україна".

"В основному ці заходи були введені в Росії. Тепер їх дія буде поширена на Білорусь і Казахстан. Єдине виключення - скловолокно, це білоруська ініціатива", - розповіло джерело в Мінекономрозвитку.

Фактично українська продукція тепер буде витіснена з ринків Казахстану і Білорусії, впевнені експерти.

"Введенням мита на українські товари скористаються російські конкуренти, які отримають можливість наростити свою присутність у Казахстані і Білорусії", - вважає заступник керівника департаменту з питань гірничо-металургійного комплексу "Держзовнішінформу" В'ячеслав Попов.

Програють від впровадження цих заходів і споживачі, вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Андрій Герус: "Як показує практика, введення антидемпінгових або спеціальних заходів призводить до пропорційного підвищення цін на продукцію".

Швидше за все цим дії митного союзу проти України не обмежаться, вважає глава підкомітету Верховної ради з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков ПР.

"Раз країни, що входять до митного союзу, представляють єдине економічне ціле, то вони повинні були синхронізувати проведені захисні заходи. Швидше за все до 1 липня (початок дії ТС.-ред) ми побачимо ще й інші кроки, які можна назвати недружніми до країн, не входять в союз", - зазначає Плотніков.

"Можливості для подальших обмежень дуже великі - досить згадати санітарні норми і стандарти", - говорить директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

У МЕРТ позицію з даного питання ще не сформували, говорить джерело.

Але, за словами уповноваженого Кабінету міністрів щодо співробітництва з РФ, країнами СНД та ЄврАзЕС Валерія Мунтіяна, це питання буде обговорюватися в ході зустрічі прем'єр-міністрів України та Росії 7 червня.

"Зараз у митному союзі обговорюється багато ініціатив. Але ніяких рішень до 7 червня прийнято не буде, а на двосторонній зустрічі, можливо, знайдеться компроміс", - пояснив він.

Справа в тому, що для вступу рішення ТЗ чинності уряду Росії, Білорусії і Казахстану повинні ще укласти відповідні міжнародні договори з Україною, розширивши на всю територію митного союзу сферу дії угоди про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, підписаним МЕРТ РФ та Мінекономіки України.

Україна може застосувати відповідні санкції до членів спілки, говорить Олексій Плотніков.

"Адже ми теж можемо поширити дію захисних заходів щодо продукції однієї з країн Митного союзу на всю організацію. Думаю, в результаті ми будемо змушені сісти за стіл переговорів і домовлятися про скасування частини обмежень", - вважає він.

Зокрема, за даними "Держзовнішінформу", в 2010 році до країн митного союзу було імпортовано труб, які підпадають під дію мита, на суму 640 мільйонів доларів.

Найбільшим в Україні виробником і експортером цих труб є трубно-колісна компанія "Інтерпайп".

Найбільший виробник нержавіючих труб - холдинг Centravis, машинобудівного кріплення - Дружківський завод металевих виробів, а єдиний в Україні виробник поліамідних технічних ниток - "Чернігівське хімволокно".

Жорсткі заходи проти українського експорту є відповіддю на небажання Україні вступати в митний союз, упевнений Юрчишин.