Зміни, внесені 28 лютого 2011 до "Порядку розподілу тарифної квоти на ввезення до України цукру-сирцю з тростини" - постанова №1002 від 12.11.08 р., відбилися на прозорості видачі ліцензій.

Пряме підтвердження останньої тези: достовірно дізнатися можна лише про долю половини квоти, що надійшла на Володимир-Волинський цукровий завод, передає DT.UA.

З приводу другої половини нічого невідомо. Проінформовані джерела стверджують, що вона дісталася компаніям, які не мають власних потужностей з переробки цукру-сирцю.

Початковий варіант зазначеного порядку, прийнятий після вступу України до Світової організації торгівлі, в цілому відповідає правилам СОТ, що забезпечує прозорість національних процедур розподілу квоти на постачання цукру-сирцю з тростини.

Проте до нового порядку на 61-й офіційній сесії Аграрного комітету СОТ, що відбулася 31 березня 2011 року, було висунуто серйозні претензії.

Зокрема, на думку Колумбії, Гватемали і Сальвадору, Україна порушила всі основні правила розподілу щорічної тарифної квоти СОТ по цукру.

Справа в тому, що новий порядок розподілу обумовлює отримання відповідної ліцензії від Мінекономрозвитку і торгівлі шляхом погодження з Державним агентством резерву та Міністерством аграрної політики і продовольства.

Це, очевидно, ускладнює процес отримання ліцензій та вводить нетарифні обмеження.

Окрім того, видається сумнівним, що в даному випадку можна говорити про "ситуацію крайньої необхідності", що дозволяє збільшити кількість адміністративних органів з одного до трьох.

Також новий порядок отримання ліцензії не дозволяє реалізувати принцип "перший прийшов - перший обслужився", тому що додаткове узгодження відбувається в органах, які не підпадають, на відміну від Мінекономрозвитку, під дію цього правила.