Обмеження експорту зерна було викликане не політичними поглядами, а природно-кліматичними умовами.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк у ході міжнарожної конференції GAFTA, що проходить в Києві.

"Аграрний сектор залежить не тільки від інвестицій, інновацій або законодавчого поля і політичних поглядів. Є природно-кліматичні умови, які на це впливають. І я думаю, що минулий рік у світі підтвердив та ще раз нам нагадав, що вони основний гравець на ринку зерна", - зазначив він.

За його словами, "ми не є єдиною унікальною країною, яка вдається до обмежувальних заходів, в тому числі і квотування".

"Ми з вами прожили більше півроку в такій ситуації. Не дивлячись на те, що у нас було квотування, ми вже проекспортували більше 11 мільйонів тонн зернових. У вересні 2010 року разом з вами декларували, що не можемо експортувати більше 13 мільйонів", - зауважив міністр.

Присяжнюк наголосив, що державі вдалося стабілізувати внутрішній ринок й розібратися із перехідними запасами.

"Я згодний, що в певній мірі умови і введення термінів квотування були не зовсім погоджені і не зовсім влаштовували зернотрейдерів і внутрішній ринок, але ми вже це прожили...", - додав голова Мінагрополітики.

Як відомо, при розподілі квот на експорт зерна багато міжнародних зернотрейдерів не змогли задовольнити свої заявки.

Особливо дисбаланс був помітний при другому розподілі квот 11 січня. Тоді міжвідомча комісія розподілила 2 мільйони тонн експортної квоти між близько 30 компаніями.

При цьому державна компанія "Хліб Інвестбуд" стала абсолютним рекордсменом - їй дісталося максимальні обсяги і "кукурудзяної", і "пшеничної" квоти.

Так, з півмільйонним квоти на експорт пшениці держкомпанії дісталася майже половина - 221,342 тисяч тонн, а з 1,5 мільйонів тонн квоти на експорт кукурудзи на частку держтрейдера припала третина обсягу - 543,506 тисяч тонн.