За роки останньої економічної кризи у нафтовому секторі високорозвинених країн спостерігалися тенденції підвищення власного видобутку нафти та загального падіння споживання нафти і продуктів її переробки.

Про це пише доктор економічних наук, професор Григорій Бурлака у статті DT.UA.

Так, за 2009 рік у США виробництво нафти порівняно з 2008-м зросло на 7% і досягло 325,3 мільйона тонн при відповідних світових показниках - 2,6% і 3820,5 мільйона тонн.

Водночас споживання за цей же період у США знизилося на 4,9%, до 842,9 мільйона тонн, тоді як у світі ці показники становили - 1,7% і 3882,1 мільйона тонн відповідно.

В Україні порівняно з країнами Заходу спостерігалися дещо інші тенденції. Так, при падінні за 2009-2010 роки попиту на 0,2% видобуток нафти з власних родовищ скоротився на 10,8%, а імпорт виріс на 3,1%.

Тоді як світові потужності з нафтопереробки використовувалися на 80%, в Україні у 2010 році цей показник становив 20,6% - загальна потужність 50,34 мільйона тонн на рік.

Ринок нафти порівняно з ринками інших енергоносіїв найбільш уразливий до підвищення цін, у тому числі з політичних міркувань. Так, значне збільшення ціни на нафту в 1970-1980 роках призвело до першої світової енергетичної кризи.

Для ліквідації її наслідків розвинені країни виділили великі кошти на заходи з економії енергоресурсів і розвиток альтернативних джерел енергії.

Обвальне падіння цін у 1986 році призвело до зниження рентабельності видобутку нафти і стимулювало нафтовий сектор Заходу до більш інтенсивного впровадження високих технологій.

Саме у британському секторі Північного моря за 1970-1990 роки терміни освоєння родовищ нафти скоротилися з чотирьох до двох років, а витрати на їх освоєння - більш як на 75%. Максимальна глибина моря, при якій розроблялися нафтові родовища, зросла з 300 м у 1984 році до 2500 м - у 2006-му, а у 2010 році перевищила рубіж у 3500 м.

Останніми роками активно використовуються третинні методи підвищення коефіцієнта нафтовіддачі: термічні, газові, хімічні і мікробіологічні. Так, співвідношення видобутку нафти за рахунок термічних, газових і хімічних методів у США становило 7:2:1, у Канаді - 1:8:1, в Україні - 0:1:15 і Росії - 2:1:7. Найефективнішими вважаються термічні і газові методи.