У міністерстві охорони навколишнього середовища припускають, що на Львівщині є поклади сланцевого газу обсягом близько 100 млрд. кубометрів, які зосереджені у 9 районах області.

Аби розпочати проект з видобутку газу, депутати Львівської обласної ради повинні дати згоду на геолого-пошукові роботи та визначення інвестора, пише Deutsche Welle.

Лише проект з розвідки газових покладів може принести Львівщині інвестиції у сотні мільйонів доларів, а з часом тисячі робочих місць, переконаний заступник міністерства охорони навколишнього середовища Володимир Ігнащенко.

За його словами, вкласти свої капітали на етапі розвідки готові американські компанії Shevron та Shell, які призвичаєні до роботи за жорстких екологічних вимог.

Перевага у тому, що іноземний інвестор не привозитиме своїх робітників, а залучатиме і навчатиме українських фахівців, каже Ігнащенко.

Лише розвідувальні роботи, як очікується, триватимуть кілька років.

Те, що сланцевий газ є на Львівщині, не сумніваються і науковці. Львівщина багата на всі типи газу, каже професор кафедри геології ЛНУ імені І.Франка Юрій Крупський.

Його видобуток - реальність, але які запаси - ніхто достеменно у регіоні цього не досліджував, крім того, відповідними технологіями українські фахівці нині не володіють, зазначив науковець.

Особливістю видобутку сланцевого газу є велика кількість свердловин на обмеженій території, пояснює професор.

Приміром, у США є 40 тисяч свердловин, а загалом на Західній Україні нині їх 2 тисячі.

За словами Крупського, може виникнути проблема з рекреаційними зонами, оскільки поклади імовірно знаходяться на території Карпат і Прикарпаття.

Певні перспективи щодо сланцевого газу має Бориславсько-Покутська зона, де зосередженні нафтові родовища, уточнює головний геолог ДП "Західукргеологія" Богдан Полиняк.

"Якщо Польща заявляє про поклади у 1,7 трлн. куб. м сланцевого газу, то на заході України їх може бути ще більше, враховуючи обсяги територій".

Він також вважає, що геолого-пошукові роботи можуть виконувати українські державні компанії, а вже безпосередній видобуток слід віддати іноземним компаніям, через відсутність вітчизняних технологій.

"Щоб прийшов інвестор, він має знати, які запаси є, де вони, і які кошти слід вкласти. Нині це біла пляма. Практично нічого у цьому напрямку не велося. Ми самі для себе маємо визначити з чим маємо справу. Тоді буде черга інвесторів",- каже Полиняк.

Екологічних загроз від розробки сланцевих родовищ науковці не бачать, уточнюючи, якщо порода залягає на відстані від одного кілометра під землею.

"Перевага у тому, що наша територія, яка пропонується до видобутку сланцевого газу, не густо населена. Я не бачу шкідливого впливу на довкілля. Розриви від тисячі метрів абсолютно не шкодять екології. Ми маємо чимало газових родовищ. Негатив в основному є від нафтових свердловин", - зазначив Полиняк.

Експерти називають цей проект "безпрограшним". Вони відзначають, що надважливим для області є розробити пункти інвестиційної угоди у такий спосіб, аби податки від видобутку залишалися в регіоні.

За позитивного розвитку, як прогнозують фахівці, безпосередній видобуток газу слід очікувати не швидше як за п'ять років.