Світ може недоотримати майже 7,7 мільйона барелів нафти або близько 9% поставок за показниками 2009 року у разі спільних дій низки країн Близького Сходу - зокрема Ірану, Венесуели та Лівії.

Про це у своїй статті для "Дзеркала тижня. Україна" пишуть експерти Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар та Сергій Жук.

За їх словами, враховуючи серйозні протиріччя, зокрема, між Іраном та світовою спільнотою, між США та Венесуелою, а у разі приходу до влади ісламістського уряду - у Лівії, між зазначеними країнами можуть виникати за певних обставин узгоджені дії щодо тимчасового обмеження поставок нафти на світові ринки.

Це може призвести до стрибка цін на нафту та до серйозної паніки на нафтових ринках, хоча й ненадовго.

Попри значні запаси нафти у світі, навіть невелике зменшення обсягів поставок нафти Лівією призвели до спекулятивного підвищення цін на неї.

ЗМІ часто некритично підходять до отримуваних даних і ретранслюють панічні чутки, неперевірені дані, чим сприяють маніпуляціям на нафтовому ринку, підкреслюють експерти.

На їх переконання, зменшення поставок нафти на світовий ринок може бути певним чином компенсовано.

Для цього існують два шляхи. По-перше, врахувавши наслідки попередніх нафтових криз, більшість країн ОЕСР мають серйозні стратегічні запаси нафти.

Тільки державні запаси нафти країн - членів МЕА становлять 1,6 мільярда барелів, що покриває 145 днів їх імпорту.

По-друге, існує можливість збільшення видобутку окремими нафтоекспортерами для покриття поточного дефіциту.

Загальні світові резервні можливості з поставок нафти становлять 5-6 мільйона берелів на день.

Про можливість збільшення поставок нафти на ринок заявили Росія, Азербайджан та Іран.

Але найбільш вагомою стала заява Саудівської Аравії, яка оголосила про можливість додаткових поставок, що повинні перекрити зменшення обсягів поставок лівійської нафти.

Після цієї заяви ціна на нафту відразу знизилася зі 120 до 114 доларів за барель.

Саудівська Аравія має резервні можливості поставляти на світовий ринок близько 4 мільйона барелів на день, що дало б змогу компенсувати значну частину дефіциту навіть від узгодженого зменшення поставок нафти.

В той же час необхідно пам'ятати про наявний протестний потенціал також і в Саудівській Аравії.

"Навряд чи варто перебільшувати наслідки подій у Північній Африці для нафтового сектора. Він безперечно більш стійкий, аніж, наприклад, у вже далеких 70-х, коли після арабського нафтового ембарго ще тільки стали створювати стратегічні нафтові резерви. Тепер країни ОЕСР мають їх на рівні не менш як на 90 днів, а багато з них - і понад 120 днів", - пишуть автори.