Усі можливі інвестиційні майданчики в столиці під управлінням Черновецького були розподілені за сферами.

Басс курирував свої, Кільчицька - свої, Голубченко - свої. Методологія у кожного куратора була різна, однак тенденції - схожі, пише DT.UA.

Схема № 1. Суперпільги. Побудована на вливанні бюджетних мільйонів у монументальні переходи - наприклад, на вул. Гната Юри.

Київ вклав близько 80 відсотків грошей у фундаментальні роботи, а інвестор, по суті, тільки прикрасив його "скельцем".

Ще один приклад - скандальний паркінг на Святошино. Інвестор висунув вже новій владі три умови: комунікації прокладає місто, воно ж звільняє інвестора від пайової участі та плати за землю.

Такий "інвестор" міг обійтися місту в 70 мільйонів гривень, водночас як сам паркінг інвестору - у 8 мільйонів.

Схема № 2. Посередник. Місто позбавили права напряму співпрацювати з інвестором.

Так, якщо в Київ заходить великий інвестор - "Епіцентр" або "Ашан", - йому відповідають, що "вільних майданчиків немає - всі викуплені".

Інвестор змушений купувати землю в компаній, в результаті чого бюджет столиці з цього нічого не має.

Стрімке падіння рівня пайової участі інвесторів у Києві чітко підтверджує зафіксовану моніторинговою групою тенденцію.

Так, якщо в 2006 році Київ отримав за цією статтею 1,5 мільярда гривень, то в 2009 - 80 мільйнів, а в 2010 - 67 мільйонів.

Схема № 3. КП ім. В. Супруненко. Власністю міста розпоряджаються більше 400 посередників у вигляді комунальних підприємств.

Наприклад, КП "Київське інвестиційне агентство" підготувало повний пакет документів на кожний об'єкт, який нібито під реконструкцію.

В асортименті десятки старовинних будинків на центральних вулицях Києва. Принцип роботи КП полягає в наступному: наприклад, будинок на Володимирській, 44 коштує 20 мільйонів гривень, але пропонується він покупцеві-інвесторові - за десять. Місто від офіційного платежу отримує встановлені 10%.

Відзначимо, що юристам так і не вдалося знайти в архівах жодного факту, який би свідчив про пряму угоду міста та інвестора.

Більш того, посередники досі сидять на об'єктах, чекаючи чергового цінового буму.

Із цієї причини у похмурому очікуванні завмерли і колись гарні будинки із зяючими вікнами. Понад 100 досліджених експертами інвестиційних договорів отримали резолюцію - "необхідно розірвати".