Без активного залучення та інвестицій Європи, Росія продовжить забирати в України шматок за шматком, поки не отримає контрольний пакет енергетичної інфраструктури.

Про це пишуть Річард Андрес, Майкл Кофман та Міка Лаудермілк із Національного університету оборони США у своїй статті в Journal of Energy Security, повідомляє UA-Energy.org.

Зокрема, ідеться про шляхи вирішення російсько-українського газового протистояння.

Автори відзначають чотири можливі складові вирішення цього протистояння, вказуючи на те, що поки що вдалося знайти лише тимчасову стабільність, натомість довгострокове вирішення проблеми забезпечить як фінансове майбутнє України, так і європейську енергетичну безпеку.

Цими чотирма складовими є: нові трубопроводи, реформи за підтримки Міжнародного валютного фонду, російська власність та європейські інвестиції.

Що стосується побудови нових трубопроводів (ідеться, зокрема, про газопроводи в обхід України), автори відзначають, що вони не вирішать проблеми.

По-перше, через те, що навіть на повній потужності "Північний" і "Південний потоки" зможуть забезпечити транспортування 85-120 млрд. кубометрів природного газу, тоді як прогнозована потреба Європи в газі до 2025 року зросте до 200 млрд. кубометрів.

По-друге, обидва потоки поки ще не працюють, а "Південний потік" взагалі існує тільки на папері. При цьому, "Газпром" ще і відклав розробку Штокманівського родовища.

Що стосується підтримки реформ МВФ, автори звернули увагу на необхідності підвищення ціни газу, а також на запровадженні механізму утворення ціни для деполітизації запровадження цін на споживання газу.

Проте, вони визнали, що хоча реформи мають потенціал покращити діяльність українського енергетичного сектору, їх буде дуже важко здійснити в найближчому майбутньому, а також це не вирішить суперечок між Росією та Україною через газ, бо Україна прагне полегшити збільшення цінового навантаження енергетики на своїх громадян.

Говорячи про російську власність, автори зачіпають питання фінансування модернізації Української ГТС, відзначаючи, що Росія заявила про можливість своєї участі в ньому лише за умови злиття "Газпрому" та "Нафтогазу".

Україна має все менше і менше карт у грі проти росіян, вважають автори публікації, бо уже обміняла продовження базування флоту РФ на 30% знижку на ціну газу.

Із послабленням позиції України Росія все ближче наближається до своєї мети - отримання контролю над українською інфраструктурою та контролю над транспортуванням газу до Європи.

Для українців власність ГТС становить велику цінність, але вони не можуть постійно жити на позики МВФ або навіть самостійно обслуговувати цю інфраструктуру. Тому потрібні інвестиції та залучення ЄС.

Україна має бути більш відкритою для європейських інвестицій - саме у відкритті України для іноземних інвестицій та партнерства з ЄС автори бачать крок до вирішення газових суперечок та проблем, які переслідують українську інфраструктуру.

Європейський фінансовий капітал, попереджають автори, іде з цілою низкою вимог та факторів - вимогами до більшої прозорості ринку, приватизації "Нафтогазу" та підвищення внутрішніх цін до рівня ринкових.

Окрім того, присутність ЄС допоможе модернізувати ГТС та принести більшу прозорість в доволі неясний процес.

Саме таке вирішення, на думку авторів, стане можливим для суперечок з Росією.

Автори також наголошують, що це єдине рішення, яке не залишить європейську безпеку повністю в російських руках.