18 січня 2011 року в ефірі "5-го каналу" прем'єр-міністр Микола Азаров повідомив про намір Кабміну підтримувати українських виробників медичної продукції.

"Всі зусилля уряду зосереджені на імпортозаміщенні, щоб у себе збільшити виробництво наших ліків. У мене сьогодні була розмова з відповідними фахівцями, і я дав відповідні доручення", - заявив він.

За словами Азарова, уряд готовий надати пільгові кредити, однак експерти стверджують, що підприємствам галузі потрібна не стільки держпідтримка, скільки захист від галопуючого демпінгу імпортерів, які безмитно ввозять в Україну ліки і медичні товари.

Яскравим прикладом є гучна справа з імпортом шприців.

Так, для підтримки чесної конкуренції на фармацевтичному ринку, своїм рішенням від 29 вересня 2009 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Мінекономіки ввела антидемпінгові заходи щодо імпорту шприців в Україну.

Рішення було прийняте на підставі чотирнадцятимісячного розслідування, за час якого імпортери не надали жодних аргументів на свій захист.

Однак, рішення відразу було заблоковане Київським окружним адміністративним судом на підставі позову тих же імпортерів - "Фогт Медикал Логістик", "Медик-Про-Планет" і "Альянс Фарм".

Мінекономіки звернулося до Київського суду з апеляцією, але її так і не було задоволено.

В обох випадках справу розглядали одні і ті самі судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М. і Умнова О.В.

Цікаво, що в одному випадку рішення було прийняте навіть без проведення судового засідання.

Залишається лише здогадуватись, які саме "аргументи" знайшлися в імпортерів для суддів, котрі вони так і не зважились надати під час антидемпінгового розслідування.

Швидше за все, не маючи шансів "домовитись" із комісією, імпортери спробували скористатися недосконалістю судової системи, "вирішивши питання" через суддів.

Фактично, їм вдалося використати рішення суду для безмитного ввезення шприців за демпінговими цінами.

Ця справа привернула увагу громадських організацій, в числі яких "ГО Комітет по боротьбі з корупцією".

Вони звернулися до Адміністрації президента, Кабміну і Вищої ради юстиції, вбачаючи у діях суддів корупційну складову.

Як заявив Костянтин Черненко, член правління ГО "Комітет протидії корупції в органах влади": "Держбюджет втратив і продовжує втрачати десятки мільйонів, більш ніж 10 тис. українців можуть втратити джерело засобів існування, але суддів цікавлять інші "аргументи". Ми вимагаємо від уряду дотримуватись своїх декларацій і цілей - захистити внутрішнє виробництво фармпрепаратів і медичної продукції, і зупинити судову сваволю".

За експертними оцінками, за час судової тяганини бюджет України втратив понад 40 млн. гривень, які могли бути отримані від імпортерів шприців у разі дії антидемпінгового мита.

При цьому, згідно опублікованих звітів, податкові платежі від діяльності імпортерів у 20 разів менше виплат національних виробників.

Дослідження ДП "Укрпромзовнішекспертиза" підтверджують факт ввезення шприців за демпінговими цінами, тобто їх вартість в країні виробництва більша, аніж ціна, за якою вони продаються в Україні.

Також встановлено факт підміни - під виглядом німецької та британської продукції ввозиться китайська, виробництво якої не контролюються відповідними наглядовими органами.

При цьому, в роздрібній торгівлі такі шприці коштують в 2-3 рази дорожче українських аналогів.

У підсумку маємо ситуацію, коли імпортери одержують надприбуток, кінцевий споживач купує несертифікований товар за високою ціною, а українські виробники втрачають 12-15% "домашнього" ринку щорічно.

Цей прецедент показує, наскільки легко благі починання уряду можуть бути заблоковані представниками судової влади з подачі осіб, незацікавлених у розвитку українського виробництва медичної продукції.

Коли фактор корупції стає вирішальним, і окремі особи заради власного збагачення завдають значної шкоди економіці й населенню країни.