НБУ є заручником власної політики "валютного якоря", при якій емісійні параметри визначаються не в кабінетах НБУ, а на валютному ринку.

Таку думку в інтерв'ю "ДТ. Україна" висловив колишній голова Ради НБУ Анатолій Гальчинський.

На його думку, зараз девальвується один з основних інструментів монетарної політики центрального банку і про це потрібно говорити відкрито, адже в минулому році 99,4% приросту грошової маси склали операції на валютному ринку.

У цій ситуації не може не турбувати й інше, зазначає Гальчинський: "НБУ обмежує свої можливості виконувати одну зі своїх базових функцій - виступати кредитором останньої інстанції".

Так, пояснює він, емісійні ресурси поглинаються валютним ринком. "Від цього страждає банківська система, економіка в цілому", - нарікає екс-глава Ради Нацбанку.

Ще одним негативним фактором Гальчинський називає те, що втрачає свою дієвість і найважливіший показник монетарної політики - облікова ставка НБУ. "На Заході - це ключовий інструмент економічного регулювання", - говорить він.

Відповідаючи на питання про те, "зашкалює" у нас емісія чи ні, Гальчинський в якості, "простонародного" критерію оптимальності емісії пропонує використовувати показник інфляції.

"У минулому році рівень інфляції виявився меншим прогнозованого. Висновок робіть самі", - говорить він.

Водночас, підкреслює економіст, важливий інший показник - рівень монетизації економіки - співвідношення грошової маси до ВВП:

"Якщо він нижчий за оптимальні розміри, то формується певний лаг збільшення емісії".

"У контексті дискусії прем'єрів - Азарова і Тимошенко, можу назвати і такі цифри: у 2005 році, під час прем'єрства Тимошенко, грошова маса збільшилася на 54,3%, що, звичайно, не могло не вплинути на інфляційні процеси. При цьому рівень найбільш інфляційно небезпечної готівкової емісії зріс у 2005-му на 43%, тоді як на рік раніше - на 27%, а в 2003 році - всього на 8%".

"У минулому році грошова маса зросла на 22,8%. З формальної точки зору, це дуже значна цифра. Я - прихильник жорсткої грошової політики. До того ж рівень монетизації економіки зараз близький до свого оптимуму - 53,3%, у Польщі - 53,3%, в Росії - 49,9%".