Національний банк України розробив проект закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг)".

Законопроект, зокрема, передбачає заборону видачі споживчих кредитів в іноземній валюті; заборону банкам встановлювати будь-які штрафи (компенсації) за дострокове погашення кредиту позичальником; поширення арешту на грошові кошти боржника, які перебувають на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту; одночасне винесення судом рішення про стягнення на предмет іпотеки і рішення про виселення.

Також в НБУ пропонують скасувати мораторій на примусову реалізацію державного майна.

На думку адвоката юрфірми "Ілляшев та Партнери" Вадима Кізленка, прийняття цього документа є вигідним для обох сторін: як позичальника, так і банківських установ.

"Заборона видачі споживчих кредитів у іноземній валюті убезпечить позичальника і банк від несвоєчасного погашення боржником заборгованості за кредитом. Адже, як показує практика, курс гривні до іноземної валюти (долара і євро) може кардинально змінюватися", - зазначив він у коментарі "Економічній правді".

"Більшість позичальників мають дохід у національній валюті - гривні. Взявши кредит, приміром, у доларах, вони обмінюють їх на гривні для споживчих цілей, а при поверненні кредиту зобов'язані за гривні, за значно вищим курсом, купувати долари, оскільки кредит повертається в тій валюті в якій він виданий", - пояснив Кізленко.

На думку експерта, передбачене у документі поширення арешту на грошові кошти боржника, які перебувають на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту, буде додатковим важелем впливу банку на несумлінного позичальника, і можливо, підсилить "бажання" останнього погасити кредитну заборгованість.

З іншого боку, зазначив він, це може спричинити за собою негативні результати у вигляді "паралізації" господарської діяльності підприємства та визнання його банкрутства.

"Сьогодні банки часто стикаються з такою проблемою - отримавши судове рішення про стягнення на предмет іпотеки (квартиру), вони не можуть його виконати. Згідно зі статтею 30 Конституції, квартира є недоторканною, і треті особи можуть увійти в неї, або з доброї волі власника, або за рішенням суду", - пояснив Кізленко.

Користуючись конституційним правом, боржники не пускають у своє житло представників банку та виконавчої служби для проведення реалізації (продажу) квартири, зазначив він.

У такому випадку, банки змушені звертатися до суду із позовом про примусове входження в квартиру, що затягує процес реалізації предмета іпотеки та погашення за рахунок його заборгованості по кредиту.

"Запропоноване законопроектом нововведення, щодо одночасного винесення судом рішення про стягнення на предмет іпотеки і рішення про виселення, дозволить вирішити цю проблему", - упевнений експерт.