Варіант змін пенсійної системи, який запропонувано в Програмі економічних реформ України президента Віктора Януковича, з фінансової точки зору є найменш ефективним.

Про це в своїй статті для "Дзеркала тижня" пише кандидат економічних наук з Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Коваль.

У Програмі економічних реформ на 2010-214 роки, що запропонована главою держави,  пропонується підвищити пенсійний вік для жінок до 60 років поступово до півроку щорічно в 2012-2021 роках.

Як зазначає експерт, ці заходи з фінансової точки зору є найменш ефективним зі всіх обговорюваних в експертному середовищі.

У разі реалізації такого плану зниження дефіциту бюджету Пенсійного фонду навіть у розпал реформи не перевищить 20% його розміру, зазначає експерт.

"Решту аргументів на користь підвищення пенсійного віку слід вважати не більш ніж хорошою міною при поганій грі", - додає Коваль.

Фахівець вважає, що в загальному контексті дійсно реформаторським кроком можна вважати введення накопичувальної системи, що передбачає обов'язкові пенсійні внески, які накопичуються на індивідуальному рахунку.

"Солідарна система породжує до себе абстрактно-відсторонене ставлення з боку працівника як до своєрідного податку. Накопичувальна ж за своєю економічною сутністю є відкладеним доходом. Фактично, це індивідуальний пенсійний фонд, і людина бачить прямий зв'язок між своєю зарплатою сьогодні та розміром пенсії в старості", - додає експерт.

Як відзначає Коваль, в солідарній системі людина вимушена сподіватися на майбутнє покоління своїх співвітчизників, кількість яких до того ж постійно скорочується.

У накопичувальній же системі людина може сподіватися тільки на самого себе: розмір накопичень визначається його легальною зарплатою, сумарним трудовим стажем і якістю управління пенсійними активами, пояснює він.

"Накопичувальна система зрозуміла й прозора. У ній немає хитромудрих формул, поняття нормативного та понаднормативного виробничого стажу й багато інших малозрозумілих атрибутів солідарної системи", - вважає експерт.

Коваль упевнений, що лише впровадження накопичувальної системи в довгостроковій перспективі здатне зняти цей тягар з держави і перекласти на працедавців і самих громадян, тим самим позбавить останніх непотрібних ілюзій і помилкових надій.

При цьому він зазначає, що сама по собі накопичувальна система не є панацеєю від "пенсійних бід".

"У накопичувальній системі, так само, як і в солідарній, нарахування робляться не на всю, а лише на офіційну зарплату. І коли новоспечений пенсіонер з'ясує, що його персональних накопичень явно недостатньо для задоволення його ж амбіцій, докоряти можна буде лише самому собі", - упевнений він.