Відтепер суд має право видати наказ, якщо буде заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Після ухвалення нового закону про судоустрій відповідні зміни були внесені до норм Цивільно-процесуального кодексу, що регулюють порядок спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів, пише тижневик "Дзеркало тижня".

Також суд може видати судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

"Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін", - йдеться у публікації.

Видання зазначає, що після цього "копія судового наказу надсилається боржникові рекомендованим листом".

"Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатиметься дата на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення чи відмову на отримання", - йдеться у статті.

Газета пише, що "від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу (у разі незгоди з ним)".

Автор публікації зазначає, що "якщо раніше було достатньо подати до суду заяву про скасування, щоб наказ був скасований майже автоматично, то тепер ця процедура трохи ускладнилася".

"Причому якщо видача судового наказу проводиться без виклику сторін та судового засідання, то розгляд заяви про скасування такого наказу - навпаки: в судовому засіданні з участю стягувача та боржника", - йдеться у статті.

Видання наголошує, що "якщо суд не отримав упродовж 13 діб заяви на скасування судового наказу, то цей документ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред'явлення до виконання".

"Це означає, що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно", - пише газета.

"З огляду на низьку правову освіченість наших громадян та невисокий рівень захисту їхніх прав із боку правоохоронних органів, ціною таких змін стануть долі сотень людей, у яких відберуть і квартири, і засоби для існування", - вважає автор статті.

Українська правда