Експортувати зернові з країни хоча і не заборонено, але практично неможливо.

Це випливає з внутрішнього листування Держмитниці та її регіональних підрозділів, пише видання "Комерсант-Україна".

Видання відмічає, що президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко повідомив, що в портах до цих пір залишаються заблокованими 80% зернових і тільки 20% "незрозуміло яким чином вивезені".

За словами Козаченко, Держмитниця, як і раніше звинувачує всі без виключення компанії в завищенні параметрів якості зерна для збільшення обсягу відшкодування ПДВ.

При цьому в Мінагрополітики вчора заявили, що не бачать причин перевіряти експортерів, оскільки з цим завданням добре справляються зернові інспекції.

За даними учасників ринку, зараз в українських портах знаходяться шість суден з пшеницею.

Як пояснили виданню в прес-службі Держмитниці, відомство здійснює додатковий контроль над якістю зерна.

На затримки постачань могла вплинути ситуація на зерновому ринку.

Хоча, за даними джерела в Мінагрополітики, уряд як і раніше очікує врожай зерна на рівні 40-42 млн. тонн, а перехідні залишки складають 5,4-5,8 млн. тонн, закупити його в Аграрний фонд проблемно.

Голова АФ Олександр Маринець говорить, що зараз до фонду закуплено лише 40 тис. тонн пшениці нового врожаю з планованих 4-4,5 млн. тонн зернових.

"Агрофонд забезпечений фінансовими засобами в повному обсязі, але йому складно погнатися за трейдерами, які можуть змінювати ціни кожну годину, тоді як він обмежений вимогою купувати зерно за ціною, що склалася на Аграрній біржі за три останні торговельні сесії", - каже Маринець.

Крім того, за словами пана Марінця, в будь-якому випадку АФ не може купувати зерно за ціною, вище максимальної.

"В окремих районах, особливо в близьких до портів, ринкові ціни перевищують максимальні", - відзначає він.

На думку керуючого партнера Astapov Lawyers Андрія Астапова, уряд не йде на пряму заборону експорту з-за можливих санкцій з боку СОТ.

"Але при цьому воно ставить зернотрейдерів в складну ситуацію. З одного боку, вони не можуть виконати контракти з не залежних від них причин, а з іншого - не можуть їх розірвати, тому що де-факто заборони, а значить і форс-мажору, немає", - говорить Астапов.

За словами експерта, у цій ситуації зернотрейдерам буде складно уникнути санкцій з боку їх контрагентів на світовому ринку  

Як розповіли учасники ринку, штрафні санкції з боку покупців зазвичай розраховуються як різниця між цінами на світовому ринку на момент укладення контракту і на момент його розриву.

У минулу п'ятницю пшениця на Чиказькій товарній біржі торгувалася за ціною 281,5 доларів за тонну, а ще 7 червня вона коштувала 165 доларів за тонну.

Найкращим виходом з ситуації, що склалася зернотрейдери вважають, як це не дивно, введення повної тимчасової заборони на експорт пшениці з України.

Зернотрейдери не проти тимчасово вийти з перегрітого ринку пшениці в Україні, дозволивши державі сформувати достатні запаси в держрезерві.

Гравці ринку відмічають, що в червні багато учасників ринку уклали контракти за надто низькими цінами і тепер не можуть виконати свої зобов'язання.

"У разі введення заборони зернотрейдери зможуть розраховувати на те, що контракти з ними будуть автоматично анульовані у зв'язку з форс-мажором, а після - переукладені за новими цінами", - відзначають фахівці.