Скорочення розмірів держборгу є пріоритетним завданням ряду розвинених країн у короткостроковій перспективі, оскільки обсяги їх боргових зобов'язань загрожують підірвати довіру інвесторів і зашкодити відновленню світової економіки.

Про це заявив перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Джон Ліпскі, пише The New York Times.

На думку представника МВФ, світова економічна криза залишила "глибокі відмітини у балансах" більшості розвинених економік світу.

У результаті, нині розміри боргових зобов'язань розвинених країн можна порівняти з післявоєнними рівнями, і однієї тільки реалізації exit strategy може виявитися недостатньо, щоб знизити обсяги боргів до розумного рівня.

За прогнозами експертів МВФ, навіть за умови, що екстрені заходи зі стимулювання економіки будуть в основному згорнуті в найближчі роки, середнє співвідношення розміру боргу і ВВП розвинених країн до 2014 року перевищить 110% проти 75% в 2007 році.

Співвідношення впритул наблизиться або перевершить поріг в 100% у п'яти країнах-учасницях G7 - Великобританії, Франції, Італії, Японії та США.

Витрати, пов'язані з обслуговуванням державного боргу в посткризовий період, можуть призвести до зниження зростання ВВП на 0,5 процентного пункту у порівнянні з докризовими прогнозами.

Для того, щоб до 2030 року скоротити розмір держборгу в середньому до 60% ВВП, структурний профіцит бюджету розвинених країн повинен становити не менше 4% ВВП у порівнянні з дефіцитом у 4% в 2010 році.

За даними МВФ, дискреційні (довільні) витрати бюджетів розвинених країн становлять усього близько 1,5% ВВП, таким чином, скорочення планових витрат вимагає додаткових заходів, зокрема урізання пенсій і програм медичного страхування, крім того, може знадобитися і збільшення податків.

За словами Ліпскі, хоча, судячи з усього, є сенс продовжити стимулювання економіки до кінця 2010 року, "консолідацію необхідно розпочати вже в 2011-му, за умови, що відновлення буде відбуватися запланованими темпами".

Чиновник особливо підкреслив, що для упевненого відновлення світової економіки необхідна "глобальна зміна економічних моделей".

Зокрема ідеться про необхідність переорієнтації китайської економіки на внутрішній ринок і про скорочення залежності США і Євросоюзу від імпорту.

Ліпскі зазначив, що Китай вже почав робити важливі кроки для часткової переорієнтації економіки з розвитку виробництва на поліпшення ситуації у сфері охорони здоров'я, освіти і соціального забезпечення.

Ці кроки дозволять "збільшити продуктивність праці і безпосередньо підтримати споживчий попит".

За оцінкою експертів фонду, збільшення витрат на соціальну сферу на 1% ВВП, призведе до збільшення споживчого попиту більш ніж на 1% ВВП.