Після президентських виборів у ЗМІ стали з'являтися як тривожні повідомлення про початок гіперінфляції і знецінення національної валюти, так і обнадійливі - про те, що гривня сильна й далі буде зміцнюватися.

Опитані Інститутом Горшеніна експерти не бачать причин для раптових стрибків валютних курсів, однак радять тримати заощадження у трьох валютах, щоб диверсифікувати ризики.

Президент корпорації УПЕК Анатолій Гіршфельд упевнений, що стабільність гривні - в руках нового уряду.

"Звичайно, для того, щоб "розкрутити" гіперінфляцію, багато розуму не треба. Ми були свідками того, як це було зроблено наприкінці 2008 - на початку 2009 року. Коли видимих передумов для цього не було - тим не менш, курс обвалився більш ніж на 100%", - сказав він.

У той же час, на думку Гіршфельда, підстав для зміцнення гривні теж немає.

"Тому що ми не маємо сьогодні стабільних процесів щодо розвитку нашої економіки, а тим більше зростання. Воно пов'язану лише з деяким пожвавленням ринків сировинних галузей, які, загалом, є малоприбутковими для України. Тому мій прогноз: оскільки іншого експортного потенціалу, окрім як сировинного, сьогодні немає, уряд змушений буде опустити курс, щоб наповнити бюджет", - вважає він.

Гіршфельд відзначив, що уряд буде розраховувати курс гривні, виходячи у значній мірі з політичної доцільності.

"Настають вибори до місцевих рад, парламентські вибори - і різке падіння курсу гривні негативно позначиться. Тому будуть шукати золоту середину для того, щоб підтримати експортні галузі, і, в той же час, не розкрутити сильно процеси інфляції. Це буде розумний курс - 8,5-9 гривень, але не більше", - зазначив експерт.

У свою чергу, провідний радник ЄБРР Антон Усов відзначив, що є регуляторна та монетарна політика Національного банку, яка спрямована на утримання валюти в рамках існуючого коридору, однак існують і об'єктивні фактори, які повинні обов'язково вплинути на співвідношення курсу національної валюти та інших валют.

"Річ у тім, що обсяг соціальних виплат, який намічений на 2010 рік, досить великий. Якщо я не помиляюся, ідеться про суму, еквівалентну близько 2 млрд. євро", - зазначив він.

Друге, на що звертає увагу експерт, - обсяг коштів, які держава повинна виплатити бізнесу у якості погашення ПДВ експортерам.

"Нині ця сума коливається між 20 млрд. і 25 млрд. гривень. Це в перерахунку за нинішнім курсом теж близько 2 млрд. євро. Тобто ми отримуємо ситуацію, коли держава повинна звідкись взяти більше 4 млрд. євро. Зрозуміло, що цих грошей немає в готовому вигляді", - підкреслив він.

На його думку, наведене може призвести до включення друкарського верстата, що спричинить за собою негативні для національної валюти наслідки.

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер утримався від прогнозів щодо курсу гривні в 2010 році, відзначивши лише те, що зберігати гроші на поточні витрати краще в гривні.

"Якщо у вас є 1000 гривень, і ви хочете їх витратити через два тижні - то тоді краще нікуди їх не класти, а потримати вдома", - сказав він.

Щодо заощаджень на більш тривалий термін експерт дав стандартну рекомендацію.

"Якщо ви тримаєте гроші надовго - то візьміть три частини, приблизно рівні, і покладіть їх. Тоді, якщо ви в одній втратите, в іншій ви ж і виграли. Євро, долар і гривня, - таке співвідношення застрахує вас від коливання валют. Але тільки не турбуйтеся, якщо якась валюта стане дешевшою - тоді інша стане дорожчою", - сказав він.

Голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін також відзначив, що для зберігання заощаджень у банку найбільш вигідною є гривня, оскільки у неї найвищі процентні ставки.

"На мій погляд, гривня цілком стабільна і в майбутньому буде плавно зміцнювати свої позиції. Але якщо ви все ж таки побоюєтесь курсових коливань - тоді вам слід розділити ризики: зберігайте половину заощаджень у гривні, а другу половину розділіть порівну між доларом і євро", - сказав він.