Зважаючи на експертні прогнози, а також на заявки підприємств щодо використання сировинних ресурсів, у 2010 році буде виплавлено істотно більше сталі, ніж у 2009 РОЦІ, і за найбільш оптимістичними сценаріями галузь може повернутись до рівня передкризового 2008 року.

Про це заявив заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко у статті для тижневика "Дзеркало тижня".

"Нагадаю, що у світі виробництво сталі може зрости на 8,5%. Для ГМК України деякі експерти дають оптимістичний прогноз зростання обсягу виплавки сталі до 33,5 млн. тонн (+12,5% до рівня 2009 року). Певна річ, це було б чудово, і приводом для такого оптимізму є рівень середньодобового виробництва сталі за перші 25 днів січня року, що розпочався, - 90,7 тис. тонн (у масштабі року це й буде трохи більше ніж 33 млн. тонн)", - зазначив заступник міністра.

Ще одним показником покращення ситуації у металургії є зростання обсягів заявок на сировинні ресурси, констатував він.

"Якщо підсумувати заявки підприємств на сировинні ресурси, як зазначалося на балансовій нараді з питань ГМК, яка відбулася в "Металургпромі" 13 січня, то цей показник виглядає ще переконливіше - 38,2 млн. тонн, тобто перевищує навіть рівень 2008 року (37,3 млн. тонн)", - повідомив Грищенко.

Проте він підкреслив, що, зважаючи на реальну ситуацію на світовому ринку, уряд орієнтується на нижчі показники зростання виробництва у металургії.

"Виходячи з реалій ринку і можливостей щодо забезпечення виробництва, у баланси на 2010 рік Мінпромполітики, Мінекономіки і "Металургпром" заклали прогнозний показник з виплавки сталі в обсязі 32 млн. тонн (+8% до рівня 2009 року)", - констатував він.

Заступник міністра підкреслив, що навіть для досягнення урядових прогнозних показників у галузі слід вирішити ряд нагальних проблем.

"Для досягнення цього показника слід вирішити низку питань, пов'язаних із поповненням дефіциту коксівного вугілля (у 2009 році було імпортовано 9,2 млн. тонн коксівного вугілля; на 2010 рік дефіцит оцінюється у 8,6 млн. тонн), ритмічністю поставок залізорудної сировини, брухту, флюсів та всіх інших сировинних складових галузі. Актуальними залишаються завдання зниження виробничих витрат, оскільки в ціновому плані металургійний ринок досі ще далекий від відновлення, тому збитковості виробництва ще досі не подолано", - заявив він.