У світі відсутній попит на гривню, оскільки асортимент і масштаби українського виробництва залишаються вкрай скромними.

Про це сказав доктор економічних наук Сергій Кораблін, повідомляє видання "Дзеркало тижня".

Лідери українського виробництва - чорні метали, зерно, насіння і мінеральні добрива - не демонструють у своїй масі ні унікальних властивостей, ні домінування на зовнішніх ринках. 

З ними успішно конкурує і часом витісняє продукція багатьох інших країн, що розвиваються, включно з сусідами з СНД, пояснює Кораблін.

Експерт відзначає, що за роки незалежності Україна втратила позиції у високотехнологічних галузях, таких як радіоелектроніка, електронна промисловість, верстатобудування, приладобудування і тому подібне.

"Від багатьох машинобудівних підприємств сьогодні залишилися лише кістяки промислових корпусів. Їхня матеріальна база давно зотліла або розкрадена, а система підготовки кадрів зруйнована. За цих умов нестійкість гривні - природний результат промислової деградації", - вважає він.

Кораблін переконаний, що при прагненні України зрівнятися з провідними економіками не враховується відсутність інституційного і виробничого середовища, яке б дозволило використовувати монетарні інструменти, як це роблять індустріальні країни.

Крім того, експерт відзначає, що потреба в гривні обмежена і всередині самої України. Її ринок охоче поглинає масу товарів країн-емітентів твердої валюти, а також економік, що успішно освоюють їх технології: Китаю, Малайзії, Чехії, Польщі, Росії, Румунії тощо. 

Через це гривню у внутрішніх розрахунках легко заміняють долар та євро. З цієї ж причини її курсові позиції залишаються гранично вразливими, пояснює Кораблін. 

"Найменше погіршення кон'юнктури в одній-двох товарних нішах українського експорту може загрожувати не тільки різким зниженням валютних надходжень, а й серйозною девальвацією гривні. Нинішня криза - найкраще тому підтвердження", - відзначає експерт.