Наразі у Лондоні відбуваються переговори з кредиторами щодо реструктуризації зобов‘язань НАК "Нафтогаз України" за єврооблігаціями на суму 500 млн. доларів.

Відповідно до запропонованих умов реструктуризації облігації з датою погашення 30 вересня 2009 року та процентною ставкою у 8,125% будуть замінені новими облігаціями з процентною ставкою у 9,5% та строком погашення у 2014 році.

За словами юриста європейської юридичної фірми "Шонхерр Україна" Ярослава Костюченка, раніше облігації НАК "Нафтогазу" вважалися "квазісуверенними", тобто їх надійність прирівнювалася до державних цінних паперів з надзвичайно малою вірогідністю "дефолту" - неспроможності виконати свої зобов‘язання перед інвесторами.

Адже у випадку фінансових проблем у таких компаній передбачається, що держава не допустить настання дефолту та вживе всіх необхідних заходів, для того щоб допомогти такій компанії.

"Однак, не слід забувати про дію Закону "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" із змінами і доповненнями від 21 жовтня 2004 року, згідно з яким "на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків" встановлюється мораторій", - зазначає експерт.

За його словами, це означає неможливість звернення про відчуження майна боржника чи його продажу у процесі провадження справи про банкрутство.

"Для будь-якого інвестора це є дуже серйозним ризиком, яким не можна нехтувати", - підкреслив він.

Костюченко нагадав, що інвестори бажають отримувати свої відсотки та повернути вкладені кошти вчасно та повністю, а державне підприємство чи держава воліє бути здатною залучати якомога більше дешевого капіталу задля фінансування власного розвитку.

"Виходячи із останніх подій, можна впевнено сказати, що держава це розуміє. Уряд у своїх заявах погодився у ході реструктуризації заборгованості перед інвесторами "безумовно та безвідклично" гарантувати нові облігації НАК "Нафтогазу", якими будить замінені старі, що мали бути сплачені до 30 вересня цього року", - відзначив він.

За міжнародним правом, безумовними ці папери є через те, що кредитор має право вимагати негайної сплати суми зобов‘язання від гаранта у випадку дефолту боржника, а не чекати вичерпання усіх засовів проти боржника, а безвідкличними тому, що такі гарантію не можна в подальшому взяти назад або відмовитись від них.

"На жаль, з юридичної точки зору, наявність таких високих слів у назві гарантій багато чого не змінює. Адже для того, щоб Міністерство фінансів змогло виплатити інвестору у разі подальшого можливого дефолту, така сума має передбачатися витратною частиною бюджету. Ані цьогорічний бюджет ані проект на наступний рік не передбачають наявності такої суми", - зазначив Костюченко.

"Варто також відзначити, що бюджет приймається строком на 1 рік, а отже сума гарантії має включатися у видаткову частину щорічно аж до дати фактичної сплати "Нафтогазом" своїх зобов‘язань за облігаціями", - додав він.

За словами експерта, навіть якщо Кабінет міністрів згідно з текстом гарантії візьме на себе зобов‘язання до кінця сплати за облігаціями вносити у проект бюджету на наступний рік таку суму, він аж ніяк не зможе гарантувати прийняття саме такого бюджету.

"Виходячи із сьогоднішньої економічної ситуації а також найоптимістичніших економічних прогнозів на майбутнє, важко повірити, що сума на обслуговування державної гарантії буде передбачена кожним із бюджетів на 2010-2014 роки", - зазначив він.

Можливим варіантом виходу із цієї складної ситуації Костюченко бачить механізм надання гарантій комерційними банками, які є у власності держави.

"Саме вони могли б гарантувати виконання НАК "Нафтогазом" своїх зобов‘язань. Це суттєво спростить прийняття рішень і ефективність, буде більш дієвим механізмом по сплаті, що зможе підсилити довіру іноземних інвесторів до України", - упевнений він.

"Більше того, потрібно позбавити такі банки необхідності здійснення резервування під суми цих гарантій, що дозволить їм не вилучати кошти на резервування із обігу, а продовжувати кредитувати підприємства України, що є вкрай важливим у сучасних економічних умовах". - додав експерт.

Економічна правда