Естонський парламент у вівторок прийняв заяву, в якій висловлюється серйозне занепокоєння можливою негативною дією будівництва газопроводу Nord Stream на довкілля Балтійського моря і вказується на небажаність видачі дозволів для реалізації проекту.

Про це повідомляє "Газета.Ru" з посиланням на прес-службу парламенту Естонії.

Парламент зазначає, що "під час оцінювання впливу газопроводу Nord Stream на довкілля були недооцінені всі небезпеки, що супроводжують будівництво газопроводу, а розробники проекту не врахували особливість Балтійського моря як єдиної чутливої екосистеми, тому, "виходячи з принципів міжнародного екологічного права, наразі не слід видавати необхідні дозволи для реалізації проекту".

Як наголошується в повідомленні, газопровід не проходитиме через економічні води Естонії, тому у неї немає можливості прямого впливу на плани будівництва, але вона може представити свою точку зору країнам, через територію яких буде прокладено Nord Stream.

"Парламент Естонії вважає важливим, щоб депутати парламентів країн Балтійського моря обговорили проект будівництва газопроводу на громадських форумах і пропонує скликати спеціальну парламентську конференцію для обговорення цього питання", - сказано в заяві.

Як відомо, газопровід Nord Stream має з`єднати Росію і Євросоюз через акваторію Балтійського моря від Виборга до Грайфсвальда (Німеччина). Проект реалізують "Газпром" і німецькі компанії E.ON і BASF.

Для будівництва газопроводу необхідна згода п`яти країн, через води яких він пройде - Росії, Фінляндії, Швеції, Данії і Німеччини.

Проти проекту виступає низка країн Балтійського регіону, зокрема Естонія і Литва, мотивуючи це потенційною загрозою для екології.

Як очікується, першу нитку Nord Stream потужністю 27 мільйонів тонн газу на рік буде побудовано до 2011 року, а другу - аналогічної потужності - до 2012 року.