Існує два сценарії виходу України з кризи - нарощування обсягів виробництва у традиційних індустріальних сферах або ж структурні зміни в економіці при державному фінансуванні й під державним контролем.

Таку думку висловив перший заступник голови комітету Верховної ради з нацбезпеки Сергій Гриневецький у статті для тижневика "Дзеркало тижня".

"Очевидні два сценарії. Перший передбачає, що післякризовий розвиток здійснюватиметься шляхом нарощування обсягів виробництва у традиційних локомотивах вітчизняної економіки - металургії та хімічній промисловості", - констатує депутат. 

На його думку, шанси на успіх у подібного підходу є вкрай невисокими, оскільки реалізовуватися він буде на технологічно відсталій базі, а добробут громадян залежатиме від ринкової кон'юнктури на обмежений асортимент продуктів промвиробництва.

"Зростання промислового виробництва, валютних надходжень і, в остаточному підсумку, добробут мільйонів громадян залежатиме від кон'юнктури світових ринків. Такий сценарій передбачає кількісне, а не якісне зростання", - констатує Гриневецький.

В якості єдиної альтернативи він пропонує провести контрольовані структурні зміни в економіці, які фінансуватимуться державою. 

"В України ще залишається шанс реалізувати другий сценарій посткризового розвитку. Визнавши, що на сьогодні ми є країною третього світу, потрібно докласти зусиль для того, щоб вирватися з цього стану й сконцентрувати всі сили на реалізації ключових завдань, активно використовуючи політику дирижизму", - переконаний депутат. 

При цьому Гриневецький пропонує здійснити модернізацію економіки шляхом реалізації комплексу національних проектів із захищеним режимом фінансування.

"Потрібні пріоритетні національні проекти з особливим режимом фінансування, розраховані не на рік, а максимум на п'ять років. Такого роду національні проекти повинні носити структурний характер і бути спрямовані на збереження та посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку за рахунок розвитку наукоємних технологій та інноваційної сфери. Роль організатора, координатора та головного інвестора зобов'язана взяти на себе держава", - заявив депутат.