Спроба групи "Приват" захопити державного монополіста з транспортування нафти АТ "Укртранснафта" призведе до встановлення її монопольного контролю над нафтовим ринком України, вважає головний редактор журналу "ОйлМаркет" (Росія) Дмитро Мосієнко.

"Група "Приват" сьогодні контролює майже половину нафтової інфраструктури України. Монополізація ринку тут набагато серйозніша, ніж у Росії", - відзначив він.

За словами Мосієнка, під контролем "Привату" вже знаходяться понад 25% усіх українських автозаправок, половина потужностей з випуску нафтопродуктів, національна нафтовидобувна компанія "Укрнафта" і три з п'яти найбільших нафтових терміналів.

"Якщо "Укртранснафту" здобуде "Приват", він автоматично отримає четвертий з п'яти морських терміналів України і зможе контролювати вхід і вихід нафтопродуктів в Україну з південного напрямку", - вважає Мосієнко.

"Приват контролюватиме всі нафтопереробні заводи. Як оператор нафтотранспортної системи він опанує проходження на заводи нафти, а через контроль над портами зможе влаштовувати заводам вимушені зупинки, наприклад, через затоварення мазутом. Це, безумовно, суперечить і російській, і європейській практиці, де природні монополії управляються державою, а не бізнес-групами", - відзначив експерт.

Мосієнко вважає "дивною" практику переходу державних активів нафтової галузі під контроль окремих бізнес-груп.

Як відомо, група "Приват" утримує оперативний контроль над кількома нафтовими підприємствами, найбільший пакет акцій яких належить державі - АТ "Укрнафта" (державна частка складає 50%+1 акція) та АТ "Укртатнафта" (державна частка - 43%).

"Було б логічніше, якби держава виставляла право на керування подібними підприємствами на конкурси або продала б свої пакети акцій", - сказав експерт.

Дмитро Мосієнко не виключає, що перехід "Укртранснафти" під контроль групи "Приват" може ускладнити взаємодію цієї компанії з російським трубопровідним оператором АК "Транснефть" і призвести до порушення транзиту російської нафти через територію України.

"Не секрет, що у "Привату" є тертя з російською стороною. Вони виникли після порушення прав російських акціонерів на Кременчуцькому нафтопереробному заводі восени 2007 року. З того часу і ось уже два роки "Транснефть" не постачає російську сировину на це підприємство. Не уявляю, як "Транснефть" домовлятиметься з тими ж людьми, з якими конфліктує у Кременчуці, про обсяги і графіки поставок нафти в Європу", - підсумував експерт.