Європейські центробанки могли заощадити 40 млрд. дол, якби скоротили золотовалютні резерви Банку Англії.

7 травня 1999 року була оголошена продаж великої частки золотих резервів британського центробанку, на користь активів, що передбачають повернення вкладених коштів, наприклад, держоблігацій, що стало найвищою точкою "антізолотої" політики багатьох європейських центробанків, пише видання "Дело".

Наприклад, центробанки Франції, Іспанії, Нідерландів та Португалії вирішили 1999 року, слідом за Британією, розпродати і свої резерви. У ті часи золото досягло ціни в 280 дол. за унцію, менше третини теперішнього рівня в 900 дол.

Тоді європейські банки загубили 3 800 тонн золота, заробивши, за офіційними підрахунками, близько 56 млрд. дол. Повернення коштів за державними облігаціями дало ще 12 мільярдів. Але, оскільки сьогоднішні ціни на золото виросли, банки стали на 40 млрд. дол бедніше , ніж якби вони зберегли свої резерви.

Найбільші втрати поніс Національний банк Швейцарії, який продав 1 550 тонн золота і втратив, у порівнянні з сьогоднішніми цінами, 19 млрд. дол., при цьому ініціатор - Банк Англії - обіднів на 5 млрд. дол.

Держказначейство виправдало такий крок скороченням ризиків і диверсифікованістю резервів.

"За результатами програми ризики скоротилися приблизно на 30%", - заявили в центробанку.

У Швейцарії коментувати відмовилися, відзначивши лише, що не планували продавати більшу кількість золота.

Однак, європейські центробанки впевнені в тому, що в довгостроковій перспективі їхні заходи принесуть стабільність їх цінних паперів. Аналітики також вважають, що, оскільки деякі банки тримали до 90% своїх коштів у золоті, деякі витрати будуть окуплені.

При цьому пропорції європейських золотих резервів залишаються на досить високому рівні навіть після кількох років їх розпродажу - приблизно 60% у порівнянні із світовими 10,5%.

Тепер, коли минуло 10 років, темпи продажу золотих резервів сповільнилися до рівня 1999 року, у той час як банки за межами Європи стали скуповувати золото у великій кількості. США, що володіють найбільшими запасами золота у світі, не пішли за Європою. У Європі лише два великих центробанки не піддалися загальній тенденції через внутрішні диспути про доцільність таких кроків.