Процес рекапіталізації банків може перетворитися на наймасштабнішу державну аферу.

Про це повідомляє агентство "УНІАН" з посиланням на результати опитування, проведеного тижневиком "Коментарі".

Аналітики, опитані виданням, вважають невипадковими відсутність чіткої процедури докапіталізації банків й зволікання з фінансовою допомогою проблемним фінустановам.

І пов'язано це не тільки з браком необхідних на те коштів у казні.

Деякі з власників фінустанов, що фігурують нині в списку претендентів на державну допомогу, звернулися до НБУ лише після того, як "витрясли" зі своїх банків усе до копійки.

Прикладом може слугувати банк "Надра", який миттю "змарнував" не тільки власні гроші, але й понад 7 млрд. гривень, які Нацбанк виділив як рефінансування.

Подібні факти не могли залишитися поза увагою чиновників банківського регулятора, відзначає видання.

"Однак у Нацбанку прикидаються "підсліпуватими", причому навряд чи безкорисливо. Не виключено, що дотепер немає повного переліку претендентів на капіталізацію за рахунок держави саме тому, що в НБУ чекають інших запізнілих кандидатів, які зараз "скидають" активи в надії згодом отримати державні вливання", - припустив заступник голови правління одного з вітчизняних банків.

"Отож, у перспективі перелік Нацбанку може поповнитися доволі несподіваними кандидатами", - додав він.

Ймовірно, що чиновники й далі зволікали б з початком процесу рекапіталізації, дозволяючи банкірам вимивати кошти з фінустанов, якби не нагальна потреба виконувати вимоги МВФ.

Якщо ж уряд отримає кошти від МВФ, а йдеться про 5,6 млрд. доларів, це відкриє нові можливості для масштабних валютних спекуляцій, як це вже було після одержання у листопаді першого траншу кредиту МВФ (майже 4,5 млрд. доларів), зауважує видання.

Тоді, як повідомляла прем'єр Юлія Тимошенко, за надання рефінансування чиновники НБУ отримували відкати в розмірі від 3 до 7% від суми кредиту.

Левова частка отриманих коштів відразу переводилися банкірами у ВКВ. Причому купували його за хорошим курсом, згодом збуваючи втридорога.

Саме після цього, у грудні минулого року відбувся перший потужний стрибок курсу долара - з 7,4-7,6 гривень за долар він майже досяг 10 гривень за долар.

Не виключено, що сценарій можуть і повторити, резюмує видання.