За прийняття в цілому законопроекту № 2606 проголосували 345 депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє агентство "Українські новини".

Рада, прийнявши законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (про документи, що засвідчують право власності на земельну ділянку, а також порядку розділу й об'єднання земельних ділянок)", визначила, що право власності на земельні ділянки із земель державної й комунальної власності, сформовані в результаті розділу або об'єднання, засвідчується державним актом.

Відповідний державний акт буде засвідчувати право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів рада доручила затверджувати Кабінету міністрів.

Для оформлення права власності на ділянку потрібен окремий держакт, крім власності на ділянки для будівництва й ділянки з лінійними об'єктами, коли один акт може видаватися на кілька ділянок.

Відповідно до прийнятого закону, держакт на право власності на земельну ділянку додається до цивільно-правового договору про відчуження ділянки в кожному випадку його укладення.

Право оренди землі оформляється договором, що реєструється за законом.

Закон також регулює порядок об'єднання й розподілу земельних ділянок, установлює мінімальні розміри ділянок, визначає поняття й склад технічної документації щодо об'єднання й розподілу земельних ділянок.

Зокрема, мінімальний розмір ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також особистого сільського господарства становить 0,25, для садівництва - 0,04 га.

У пояснювальній записці до прийнятого законопроекту сказано, що необхідність його розробки пов'язана з різночитаннями в чинному законодавстві щодо документів, які встановлюють право власності на земельну ділянку або постійне користування нею.

Зокрема, стаття 126 Земельного кодексу говорить, що право власності на земельну ділянку й право на постійне користування нею засвідчується державними актами.

У зв'язку з цим забороняється використовувати земельну ділянку, поки не буде отримано і зареєстрований держакт.

Практика свідчить, сказано в записці, що з моменту укладення цивільно-правового договору до реєстрації держакта проходить більш як рік.

Весь цей час фактичний власник не може розпоряджатися землею.