Міністерство промислової політики України у понеділок підписало п'ять Меморандумів з провідними японськими компаніями.

Підписання документів відбулося в ході Другого спільного засідання Координаційної ради з питань економічного співробітництва нашої країни з Японією та Комітету ділового співробітництва "Україна - Японія" Японської федерації бізнесу "Кейданрен", повідомляє агентство "ЛІГАБізнесІнформ".

Серед підписаних документів:

- Меморандум щодо намірів по реалізації спільних українсько-японських проектів з модернізації підприємств гірничо-металургійного і хімічного комплексів, енергетичного машинобудування між Міністерством промислової політики України та компанією "Мітцубіші";

- Меморандум про взаєморозуміння з питань проведення спільного дослідження по впровадженню енергозберігаючих технологій та технологій уловлювання вуглекислого газу на підприємствах металургійної та хімічної промисловості між Міністерством промислової політики України та "Мітцубіші Корпорейшн";

- Меморандум згоди про співпрацю при розробці технічних і економічних рішень щодо реалізації проектів прямого відновлення заліза ITmk3 і переробки низькосортного вугілля між Міністерством промислової політики України та компаніями "Кобе Стіл Лтд.", Японія, і "Харес Інжиніринг Gmb", Австрія;

-Меморандум щодо намірів по реалізації спільних українсько-японських проектів з модернізації підприємств хімічного комплексу між Міністерством промислової політики України та компанією "Мітцуі";

-Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством промислової політики України та "Соджіц Корпорейшн".

Виступаючи на засіданні Японської федерації бізнесу "Кайданрен" глава Мінпромполітики Володимир Новицький зазначив, що в Мінпромполітики відпрацьовано перелік проектів, які передбачається реалізувати.

"Ці проекти ми умовно розподілили на три основні напрямки: перший - проекти в галузі гірничо-металургійного комплексу, другий - хімічного комплексу, третій - розробка та виготовлення енергоефективного обладнання", - додав він.

Зокрема, Новицький пояснив, чому зосереджено увагу на залученні інвестицій саме у металургію та хімію. За його словами, саме в цих галузях споживається найбільша кількість енергоносіїв, зокрема, природного газу.

Так, якщо за підсумками минулого року промисловим комплексом було використано близько 28% природного газу по Україні, або близько 20 млрд. кубометрів, то в гірничо-металургійному комплексі - 14%, хімічної промисловості - 11%, машинобудуванні - 3%.

За даними Мінпромполітики, загальна потреба промислового комплексу України в інвестиціях для технічного переоснащення і модернізації на найближче десятиліття оцінюється в 25 мільярдів доларів щорічно.

Серед напрямків переоснащення - енергозбереження, скорочення витрат природного газу, перехід на альтернативні і нетрадиційні джерела енергопостачання і т.п.

У підсумку, у ході засідання Координаційної ради, для залучення японських інвестицій було запропоновано 15 інноваційно-інвестиційних проектів на загальну суму майже 5 мільярдів доларів.

Як повідомлялося, раніше керівництво японської корпорації "Іточу" заявило про готовність до будівництва швидкісної залізниці з аеропорту "Бориспіль" до Києва.

Також у понеділок стало відомо, що Японія цього тижня укладе з Україною договір про придбання квот на шкідливі викиди.