Одна з причин цього - різке падіння українського експорту через відсутність попиту на світових ринках, повідомляє агентство "УНІАН".

Так, тільки в січні 2009 року експорт скоротився на 33,4% (до 2,43 млрд. дол. у порівнянні з 4,1 млрд. дол. в грудні). А тому валютні вливання після прийняття згаданого документа можуть виявитися не надто великими.

"Прийняття закону практично не вплине на валютний ринок. Собівартість виробництва експортерів зараз перевищує 50% від обсягів продажів. Тому їм і без того доводиться реалізовувати більше половини виторгу, щоб здійснювати закупівлю сировини й оплачувати поточні витрати", - вважає фінансовий аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment Management Мар`ян Федоришин.

Підприємства ж, у яких є надлишок валюти, мають досить механізмів, щоб відстрочити її введення в країну, а то й зовсім не повертати гроші на Батьківщину.

"Експортери всіма можливими способами затримуватимуть прихід валютного виторгу в Україну внаслідок очікувань подальшої девальвації гривні. Великі корпорації, намагатимуться акумулювати кошти на рахунках офшорних компаній", - пояснив економіст інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Пархоменко.

Однак експерти не виключають, що, якщо підприємства зволікатимуть з поверненням валюти, то банківський регулятор зможе пролобіювати й 100-відсотковий продаж виторгу.

Таке положення Нацбанк планував запровадити під час кризи 2004 року для стабілізації ситуації на фінансовому ринку. Однак тоді до цього так і не дійшло.