Намагаючись врятувати промисловість і банки, Євросоюз і США активно фінансують установи та підприємства з допомогою кон'юнктурних програм. На думку економістів, такі дії можуть призвести до банкрутства багатьох держав.

Про це повідомляє з посиланням на "Німецьку хвилю" видання "Дєло". 

Щоб стимулювати економічне зростання, Німеччина розробила вже другу кон'юнктурну програму обсягом 50 млрд. євро, а президент США Барак Обама 17 лютого підписав найбільш значну у світі кон'юнктурнуі програму в розмірі майже 790 млрд. дол.

Незалежно від того, чи вдасться тому чи іншому державі пожвавити економіку, обсяги державних боргів таким чином значно зростають, а ось доходи за умов кризи швидше скорочуються.

Вже зараз варто думати про те, як згодом позбутися таких величезних боргів, застерігають експерти. Адже жодних гарантій того, що допомога буде ефективною і економіка знову набере обертів, а державні надходження зростуть, немає.

Німецький дослідник кон'юнктури з Інституту світової економіки в Кіле Йоахім Шайде вважає, що "недостатньо лише сподіватися на те, що економічне зростання рано чи пізно усуне всі проблеми". "Дефіцити вже зараз дуже високі, і підйом кон'юнктури не зможе їх вирішити", - каже він.

За таких умов особливо привабливим для держав видається "друк грошей". Якщо центральні банки збільшать кількість грошей в обігу, ціни зростуть, а обсяги державних боргів зменшаться.

Однак це лише в теорії, зауважує Шайде. "Існує значний ризик, якщо обрати найлегший шлях і друкувати нові гроші. Я б не покладався на те, що таким чином дуже зросте інфляція. Щодо заборгованості, то найбільших проблем варто, мабуть, очікувати Сполученим Штатам. У Європі, як на мене, ризик досить малий, тому що ми маємо Центробанк, який надає велике значення стабільності цін ", - вважає німецький експерт.

Набагато гірша ситуація стане, якщо кон'юнктурні програми не принесуть бажаних результатів і економічний сплеск не відбудеться. Тоді держава опиниться в замкнутому колі. Чим вище є заборгованість держави, тим більші сумніви в її платоспроможності матимуть покупці державних облігацій.

Якщо вони будуть вимагати збільшення надбавок на ризик або взагалі припинять купувати державні цінні папери, держава не зможе виконувати свої фінансові зобов'язання і повністю втратить доступ до фінансового ринку. Неплатоспроможність і втрата довіри вкладників автоматично призведуть до банкрутства такої держави.

Перші ознаки такого негативного розвитку в даний час можна знайти на деяких європейських фінансових ринках. Наприклад, Португалія, Ірландія, Греція та Іспанія вже зараз платять такі надбавки за ризик власникам державних облігацій.