Фінансові аналітики прогнозують подальшу девальвацію української грошової одиниці, очікуючи, що до кінця року за 1 долар даватимуть до 5,5 гривень.

Водночас, повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Німецьку хвилю", Національний банк не поспішає втручатися, пояснюючи девальвацію гривні спекуляціями на міжбанківській валютній біржі.

Натомість директор Інституту вивчення Росії Андрій Блінов вважає, що послаблення гривні не в останню чергу спричинили розрахунки з Росією за газ перед візитом прем'єра Юлії Тимошенко до Москви.

"Купівля НАК "Нафтогаз України" валюти стала однією з причин поточної девальвації", - каже він.

Банкіри заперечують, що спекулянти здатні підтримувати зростання курсу долара протягом тривалого часу.

За словами директора департаменту банку "Фінанси та кредит" Андрія Войтенка, всі чекають на валютні інтервенції Нацбанку.

Вирішальними причинами паніки на валютній біржі банкіри називають жорсткі заходи Нацбанку із зменшення доларизації економіки України, а також виведення нерезидентами валюти за межі держави через політичну кризу.

На цьому тлі експортери притримують продаж валютної виручки, тоді як імпортери, банки та фізичні особи панічно скуповують долари та євро.

У свою чергу, експерт Німецької групи радників при уряді України Роберт Кірхнер, коментуючи чергове зниження курсу гривні, дещо раніше заявив, що українцям треба звикати до суттєвих коливань курсу національної валюти.

Тісна прив'язка курсу гривні до американського долара, до якої звикли українці, економічно недоцільна, вважає Кірхнер.

Натомість, Національному банку України варто поступово переходити до політики гнучкого обмінного курсу, зазначає німецький експерт. Втручання Нацбанку має бути обмеженим і скерованим насамперед на уникнення паніки, але не на утримання курсу.

Українська валюта у найближчий період перебуватиме під тиском зниження цін на експортований з України метал, невизначеності з ціною на газ на наступний рік, а також під впливом міжнародної фінансової кризи, констатує Кірхнер.

"Україна переживає непрості випробування - дефіцит розрахункового балансу, судячи з усього, продовжить збільшуватися. Незрозуміло, чи збережеться притік капіталу до країни у дотеперішніх масштабах. Всі ці фактори вказують на тенденційно слабшу гривню", - каже він.